Academic Journal
The Heritage of Tsarist Russia’s Military Forts as an Object of Postcolonial Revision: Case of the Kaunas School of Art Building 1922–1923
| Title: | The Heritage of Tsarist Russia’s Military Forts as an Object of Postcolonial Revision: Case of the Kaunas School of Art Building 1922–1923 |
|---|---|
| Source: | Культура і мистецтво у сучасному світі; № 24 (2023); 253-270 Culture and Arts in the Modern World; No. 24 (2023); 253-270 Культура и искусство в современном мире; № 24 (2023); 253-270 |
| Publisher Information: | Kyiv National University of Culture and Arts, 2023. |
| Publication Year: | 2023 |
| Subject Terms: | a military fort, європейська культурна спадщина, Kaunas Fortress, Каунаська школа мистецтв, postcolonial, Vladimiras Dubeneckis, постколоніалізм, Володимир Дубенецький, Владас Дубенецкіс, Kaunas School of Art, 11. Sustainability, ретрофутуризм, військовий форт, European cultural heritage, Каунаська фортеця, retro-futurism |
| Description: | The aim of the article is to rethink which objects in contemporary Lithuania are worth being European cultural heritage and which are not — as many of them are now being used by the neighboured aggressive country as examples (politicised arguments) for today’s Russia’s imperial historical narratives. Results of the research demonstrate that the discussion on mitigations of Tsarist Russia’s military forts heritage is a new topic, as the recent decades in Lithuania have shown that the heritage of military forts’ architecture in the post-soviet decades is being protected even more than in Soviet Russia’s occupation period. So, this trend in Lithuanian cultural Heritage research emerges as an object worth deeper postcolonial revision. Significant is building the future from the past. Within this frame of thinking, the article invites us to remember the national history and select well-known cases from the country’s past as most valuable for national and cultural identity. The example of the famous 100-year-old Art School building in Kaunas city (which in the interwar period 1918–1940 was the temporary capital of the Republic of Lithuania) was chosen as the article’s main case study. After 100 years, there are no longer any doubts or debates as to how much the area of the 9th battery in Kaunas Oaks Hill (Ąžuolų kalnas) has “suffered” due to the fact that the complex of buildings of the Lithuanian national Art School was built in a Tsarist Russia military fortress plot. This is evidenced by the other mentioned cases — today outstanding national cultural heritage objects were built a century ago replacing Tsarist Russia’s military architecture, meanwhile, according to the laws in force today — these buildings should be protected. Conclusions. Russia’s war against Ukraine, it’s the right time to reassess countries’ critical heritage: in which situations it is worth, how much it is worth, and in which it is no longer worth protecting the architectural heritage of military power formed by Tsarist Russia, especially when it is ruined and too difficult to adapt it to the needs of modern people. Мета статті полягає у спробі переосмислити об’єкти сучасної Литви та визначити, які з них варті того, щоб вважатися європейською культурною спадщиною, а які — ні, адже багато з них зараз використовуються країною-агресором як приклади (політизовані аргументи) імперських історичних наративів сьогоднішньої Росії. Результати дослідження вказують на те, що дискусії щодо пом’якшення питання спадщини військових фортів періоду царської Росії нині є абсолютно новими, оскільки останні десятиліття в Литві показали, що ця спадщина у пострадянські часи охороняється навіть більше, ніж у період окупації радянською Росією. Отже, окреслена тенденція в дослідженні литовської культурної спадщини постає як об’єкт, який потребує глибокого постколоніального перегляду. Важливо будувати майбутнє на основі минулого. У рамках цього підходу стаття закликає згадати національну історію та обрати відомі приклади з минулого країни як найцінніші для національно-культурної ідентичності. Основну увагу приділено відомій 100-річній будівлі художньої школи в місті Каунас, яке у міжвоєнний період 1918–1940 рр. було тимчасовою столицею Литовської Республіки. Через 100 років вже немає жодних сумнівів чи дискусій щодо того, наскільки сильно «постраждала» територія 9-ї батареї на Каунаському Дубовому пагорбі (Ąžuolų kalnas) через те, що комплекс будівель художньої школи був побудований на території військової фортеці царської Росії. Про це свідчать і інші згадані приклади — видатні об’єкти національної культурної спадщини були збудовані століття тому, замінивши військову архітектуру царської Росії. Згідно з чинним законодавством ці споруди мають бути під охороною. Висновки. Війна Росії проти України — це час переоцінити культурну спадщину країн: в яких ситуаціях варто, а в яких більше не доречно захищати архітектурну спадщину військової могутності, сформованої царською Росією, особливо коли її надто важко адаптувати до потреб суспільства. |
| Document Type: | Article |
| File Description: | application/pdf |
| Language: | English |
| ISSN: | 2410-1915 2616-423X |
| Access URL: | http://culture-art-knukim.pp.ua/article/view/287707 |
| Rights: | CC BY |
| Accession Number: | edsair.scientific.p..e35a89ae6245b4211caa907acfd47c6c |
| Database: | OpenAIRE |
| ISSN: | 24101915 2616423X |
|---|