Academic Journal
The impact of the number of aneurysms on the course of the acute period of subarachnoid hemorrhage in patients with multiple intracranial aneurysms
| Τίτλος: | The impact of the number of aneurysms on the course of the acute period of subarachnoid hemorrhage in patients with multiple intracranial aneurysms |
|---|---|
| Συγγραφείς: | Сон, Анатолій C. |
| Πηγή: | Ukrainian Neurosurgical Journal; Vol. 30 No. 4 (2024); 23-29 Ukrainian Neurosurgical Journal; Том 30 № 4 (2024); 23-29 |
| Στοιχεία εκδότη: | Romodanov Neurosurgery Institute, 2024. |
| Έτος έκδοσης: | 2024 |
| Θεματικοί όροι: | subarachnoid hemorrhage, лікування, clinical course, множественные мозговые аневризмы, субарахноидальное кровоизлияние, multiple intracranial aneurysms, лечение, субарахноїдальний крововилив, множинні мозкові аневризми |
| Περιγραφή: | Цель: проанализировать влияние количества артериальных аневризм (АА) на течение острого периода субарахноидального кровоизлияния (САК). Материалы и методы. Проведено поперечное кроссекционное ретроспективное исследование с участием 92 пациентов в острый период САК вследствие разрыва множественных мозговых аневризм. Пациентов распределили на две группы в зависимости от количества аневризм: группа 1 (n=71) – с 2 АА, группа 2 (n=21) – с ≥3 АА. Демографические показатели (возраст, пол) и клинико-инструментальные факторы течения (коморбидность, распространенность кровоизлияния, степень тяжести при госпитализации, клинические проявления), особенности лечения и его результаты оценивали с помощью дескриптивной статистики и логистической регрессии. Результаты. Наличие сопутствующих заболеваний в 3,4 раза более вероятно у пациентов с ≥3 АА (p=0,143). Эти пациенты в 1,9 раза чаще поступали в стационар с оценкой 2 по шкале Всемирной федерации нейрохирургических обществ (WFNS) (p=0,335), тогда как пациенты группы 1 – вдвое чаще с оценкой 3 (p=0,447), пациенты обеих групп одинаково часто поступали с оценкой 4 ( p=0,978). Вероятность поступления с оценкой 5 по шкале WFNS для пациентов группы 2 была в 1,8 раза выше (p=0,83). Наличие менингеального синдрома повышало риск наличия ≥3 АА в более чем в 4 раза (отношение шансов (ОШ) ‒ 4,41, 95% доверительный интервал (ДИ) 0,41‒47,13, р=0,21). Наличие двигательных нарушений значительно снижало риск наличия ≥3 АА (ОШ – 0,63, 95% ДИ 0,09–4,18, р=0,63). Пациенты группы 2 имели несколько большую вероятность развития вазоспазма (ОШ ‒ 1,22, 95% ДИ 0,34‒4,31, p = 0,752). Наличие сопутствующих заболеваний возрастало по мере увеличения количества АА (ОШ – 3,42, 95% ДИ 0,65–17,62, p=0,143). Выводы. Наличие сопутствующих заболеваний более чем в три раза увеличивало шансы на наличие ≥3 АА. Пациенты с меньшим количеством АА вдвое чаще поступали в более легком состоянии (WFNS 2). Вероятность тяжести состояния 5 по шкале WFNS при поступлении в стационар для пациентов группы 2 была в 1,8 раза выше, чем для больных группы 1. Вероятность возникновения двигательных расстройств уменьшалась в 4,4 раза с увеличением количества аневризм. Вероятность развития вазоспазма несколько повышалась с увеличением количества АА. Полученные данные свидетельствуют о важности комплексного подхода к оценке пациентов с САК и необходимости мониторинга для пациентов с высоким риском вазоспазма. Ключевые слова: субарахноидальное кровоизлияние; множественные мозговые аневризмы; лечение Objective to determine the effect of the number of multiple intracranial aneurysms (MIA) on the course of the acute period of subarachnoid hemorrhage (SAH). Materials and methods: A cross-sectional retrospective study was conducted involving 92 patients in the acute phase of SAH due to the rupture of MIA. Patients were divided into two groups depending on the number of aneurysms. Demographic indicators (age, gender) and clinical-instrumental factors (comorbidities, extent of hemorrhage, severity at admission, clinical manifestations), treatment characteristics, and outcomes were analyzed using descriptive statistics and logistic regression. Results: Comorbidities were 3.4 times more common among patients with three or more aneurysms (p=0.143). Patients in group 2 were 1.9 times more likely to be admitted with a World Federation of Neurosurgical Societies (WFNS) grade 2 (p=0.335). WFNS grade 3 at admission was observed twice as often in group 1 (p=0.447). Patients from group 1 and group 2 were equally likely to present with WFNS grade 4 (p=0.978). The probability of being admitted with a WFNS grade 5 was 1.8 times higher in group 2 (p=0.830). The presence of meningeal syndrome increased the risk of having 3 or more aneurysms by more than four times (OR 4.41, CI 0.41-47.13, p=0.21). The presence of motor impairments significantly reduced the risk of having 3 or more aneurysms (OR 0.63, CI 0.09-4.18, p=0.63). Patients in group 2 were slightly more likely to develop vasospasm than those in group 1 (OR 1.22, CI 0.34-4.31, p=0.752). The presence of comorbidities increased with the number of aneurysms (OR 3.42, CI 0.65-17.62, p=0.143). Conclusions: The presence of comorbidities more than triples the chances of having 3 or more aneurysms. Patients with fewer aneurysms are twice as likely to be admitted in a milder condition (WFNS grade 2). The probability of severe condition (WFNS grade 5) at hospital admission for patients in group 2 is 1.8 times higher than in group 1. The likelihood of motor disorders decreases by 4.4 times with an increasing number of aneurysms. The probability of vasospasm development slightly increased with the number of aneurysms. These data emphasize the importance of a comprehensive approach to the assessment of SAH patients and the need for careful monitoring of patients at high risk of vasospasm. Мета: проаналізувати вплив кількості артеріальних аневризм (АА) на перебіг гострого періоду субарахноїдального крововиливу (САК). Матеріали і методи. Проведено поперечне кроссекційне ретроспективне дослідження з участю 92 пацієнтів у гострий період САК унаслідок розриву множинних мозкових аневризм. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від кількості аневризм: група 1 (n=71) ‒ із 2 АА, група 2 (n=21) – із ≥3 АА. Демографічні показники (вік, стать) та клініко-інструментальні чинники перебігу (коморбідність, поширеність крововиливу, ступінь тяжкості при госпіталізації, клінічні вияви), особливості лікування та його результати оцінювали за допомогою дескриптивної статистики та логістичної регресії. Результати. Наявність супутніх захворювань у 3,4 разу ймовірніша в пацієнтів із ≥3 АА (p=0,143). Ці пацієнти в 1,9 разу частіше надходили в стаціонар з оцінкою 2 за шкалою Всесвітньої федерації нейрохірургічних товариств (WFNS) (p=0,335), тоді як пацієнти групи 1 ‒ вдвічі частіше з оцінкою 3 (p=0,447), пацієнти обох груп однаково часто надходили з оцінкою 4 (p=0,978). Імовірність надходження з оцінкою 5 за шкалою WFNS для пацієнтів групи 2 була в 1,8 разу вище (p=0,83). Наявність менінгеального синдрому підвищувала ризик наявності ≥3 АА більш ніж у 4 рази (відношення шансів (ВШ) ‒ 4,41, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,41‒47,13, р=0,21). Наявність рухових порушень значно знижувала ризик наявності ≥3 АА (ВШ ‒ 0,63, 95% ДІ 0,09‒4,18, р=0,63). Пацієнти групи 2 мали дещо більшу ймовірність розвитку вазоспазму (ВШ ‒ 1,22, 95% ДІ 0,34‒4,31, p=0,752). Наявність супутніх захворювань зростала в міру збільшення кількості АА (ВШ ‒ 3,42, 95% ДІ 0,65‒17,62, p=0,143). Висновки. Наявність супутніх захворювань більше ніж утричі збільшувало шанси на наявність ≥3 АА. Пацієнти з меншою кількістю АА вдвічі частіше надходили в легшому стані (WFNS 2). Імовірність тяжкості стану 5 за шкалою WFNS при надходженні до стаціонару для пацієнтів групи 2 була в 1,8 разу вище, ніж для хворих групи 1. Імовірність виникнення рухових розладів зменшувалася в 4,4 разу зі збільшенням кількості аневризм. Імовірність розвитку вазоспазму дещо підвищувалася зі збільшенням кількості АА. Отримані дані свідчать про важливість комплексного підходу до оцінки пацієнтів із САК та необхідність моніторингу для пацієнтів із високим ризиком вазоспазму. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | Ukrainian |
| ISSN: | 2663-9084 2663-9092 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | https://theunj.org/article/view/309045 |
| Rights: | CC BY |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.scientific.p..be404da059943edfa391b65d0aae635a |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 26639084 26639092 |
|---|