Clinical and statistical analysis of obstetric and perinatal complications in pregnant women with an allogeneic fetus

Bibliographic Details
Title:	Clinical and statistical analysis of obstetric and perinatal complications in pregnant women with an allogeneic fetus
Source:	Ukrainian Journal «Health of Woman»; No. 4(161) (2022): Ukrainian Journal Health of Woman; 32-42 Ukrainian Journal «Health of Woman»; № 4(161) (2022): Ukrainian Journal Health of Woman; 32-42 Український журнал "Здоров'я жінки"; № 4(161) (2022): Український журнал Здоров’я жінки; 32-42
Publisher Information:	Group of Companies Med Expert, LLC, 2022.
Publication Year:	2022
Subject Terms:	immune tolerance, surrogacy, вспомогательные репродуктивные технологии, допоміжні репродуктивні технології, аллогенный плод, донация ооцитов, assisted reproductive technologies, акушерські ускладнення, obstetric complications, экстракорпоральное оплодотворение, акушерские осложнения, алогенний плід, сурогатне (замінне) материнство, 3. Good health, донація ооцитів, суррогатное материнство, екстракорпоральне запліднення, перинатальні наслідки, фетоплацентарный комплекс, fetoplacental complex, oocyte donation, perinatal outcomes, фетоплацентарний комплекс, in vitro fertilization, allogenous fetus, перинатальные последствия
Description:	Deterioration of women’s reproductive health causes an increase in the general number of oocyte donation and surrogacy programs. The formation of an allogeneic fetus in such cases affects the course of implantation and placentation, which is reflected in the increased frequency of obstetric and perinatal complications. The psychological status of these patients also has a significant impact on the course of pregnancy, childbirth and the postpartum period, which differs from that of women who are carrying their own child and/or have undergone infertility treatment. Purpose - to perform a comparative clinical and statistical analysis of somatic and reproductive history, obstetric and perinatal complications in pregnant women with an allogeneic fetus and pregnant women who were involved in in vitro fertilization (IVF) programs with their own oocytes. Materials and methods. Clinical and statistical analysis of the medical records of 200 patients, who were divided into two groups, was performed: the Group I - 150 pregnant women who were involved in IVF programs with the formation of an allogeneic fetus; the Group II (control) - 50 pregnant women who underwent IVF using the woman's own oocytes. Results. Among patients with an allogeneic fetus, a significantly lower number of various complications of somatic and reproductive anamnesis were recorded. The rates of obstetric and perinatal complications were comparable or higher as in the control group; the criteria for statistical significance of the difference were fulfilled for the indicators of gestational anemia, which was more often registered in the main group. The proportion of deliveries by caesarean section was significantly lower among pregnant women with an allogeneic fetus. The average weight of the newborn of the main group was significantly lower compared to the control. Conclusions. Despite the significantly lower frequency of detection of factors aggravating somatic and reproductive anamnesis, patients with an allogeneic fetus are characterized by comparable or higher rates of obstetric and perinatal complications, which makes it necessary to provide further investigation of the potential causes of this phenomenon, the features of the functioning of the fetoplacental complex, and the influence of the psychological status of the patients in order to improve the algorithm of pregravid preparation and antenatal surveillance. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors. Ухудшение репродуктивного здоровья женщин обуславливает рост частоты обращений к программам донации ооцитов и суррогатного материнства. Формирование в таких случаях аллогенного плода ведет к изменению течения процессов имплантации и плацентации, что отражается в повышенной частоте акушерских и перинатальных осложнений. Весомое влияние на течение беременности, родов и послеродового периода имеет и психологический статус этих пациенток, отличающийся от такового у женщин, вынашивающих собственного ребенка и/или проходивших лечение бесплодия. Цель - провести сравнительный клинико-статистический анализ соматического и репродуктивного анамнеза, акушерских и перинатальных осложнений у беременных с аллогенным плодом и беременных, вовлеченных в программы экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) с собственными ооцитами. Материалы и методы. Выполнен клинико-статистический анализ медицинской документации 200пациенток, распределенных на две группы: I группа - 150 беременных, включенных в программы ЭКО с формированием алогенного плода; ІІ группа (контрольная) - 50 беременных, которым проведено ЭКО с использованием собственных ооцитов женщины. Результаты. Среди пациенток с аллогенным плодом регистрировалась достоверно более низкая частота различных осложнений соматического и репродуктивного анамнеза. Уровни акушерских и перинатальных осложнений были сравнимы или выше относительно контрольной группы, критерии статистической достоверности разности выполнялись относительно показателей гестационной анемии, которая чаще регистрировалась в основной группе. Частота родоразрешения путем операции кесарева сечения была достоверно ниже среди беременных с аллогенным плодом. Показатель средней массы новорожденного основной группы был достоверно ниже по сравнению с контролем. Выводы. Несмотря на достоверно более низкую частоту выявления факторов, отягощающих соматический и репродуктивный анамнез, пациентки с аллогенным плодом характеризуются сравниваемыми или более высокими показателями частоты акушерских и перинатальных осложнений, что указывает на необходимость проведения дальнейших исследований относительно потенциальных причин данного явления, особенностей функционирования фетоплацентарного комплекса и влияния психологического статуса пациенток для улучшения алгоритма прегравидарной подготовки и антенатального сопровождения. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие женщин. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов. Погіршення репродуктивного здоров’я жінок обумовлює зростання частоти звернень до програм донації ооцитів та сурогатного (замінного) материнства. Формування в таких випадках алогенного плода пов’язане зі зміненим перебігом процесу імплантації та плацентації, що відображається в підвищеній частоті акушерських і перинатальних ускладнень. Вагомий вплив на перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду має і психологічний статус цих пацієнток, що відрізняється від такого в жінок, які виношують власну дитину і/або проходили лікування безпліддя. Мета - провести порівняльний клініко-статистичний аналіз соматичного та репродуктивного анамнезу, акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом та вагітних, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) із власними ооцитами. Матеріали та методи. Виконано клініко-статистичний аналіз медичної документації 200 пацієнток, розподілених на дві групи: І група - 150 вагітних, залучених до програм ЕКЗ з формуванням алогенного плода, ІІ група (контрольна) - 50 вагітних, яким здійснювалося ЕКЗ з використанням власних ооцитів жінки. Результати. Серед пацієнток з алогенним плодом реєструвалася достовірно нижча частка різних ускладнень соматичного та репродуктивного анамнезу. Рівні акушерських та перинатальних ускладнень були порівнюваними або вищими щодо контрольної групи, критерії статистичної достовірності різниці виконувалися щодо показників гестаційної анемії, яка частіше реєструвалася в основній групі. Частота розроджень шляхом операції кесаревого розтину була достовірно нижчою серед вагітних з алогенним плодом. Показник середньої маси новонародженого основної групи був достовірно нижчим порівняно з контролем. Висновки. Попри достовірно нижчу частоту виявлення факторів, що обтяжують соматичний та репродуктивний анамнез, пацієнтки з алогенним плодом характеризуються порівнюваними або вищими показниками частоти акушерських і перинатальних ускладнень, що вказує на необхідність проведення подальших досліджень щодо потенційних причин цього явища, особливостей функціонування фетоплацентарного комплексу та впливу психологічного статусу пацієнток для поліпшення алгоритму прегравідарної підготовки та антенатального супроводу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Document Type:	Article
File Description:	application/pdf
Language:	Ukrainian
ISSN:	2786-6009 2786-6017
Access URL:	http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/267970
Rights:	CC BY NC
Accession Number:	edsair.scientific.p..ac8e0d78548638c0ccf1eebd1c9968d9
Database:	OpenAIRE

Description
ISSN:	27866009 27866017