Academic Journal
Autonomic support of central hemodynamics and physical working capacity in female swimmers and runners in a one-year training cycle
| Τίτλος: | Autonomic support of central hemodynamics and physical working capacity in female swimmers and runners in a one-year training cycle |
|---|---|
| Πηγή: | Zaporozhye мedical journal; Vol. 24 No. 1 (2022); 44-48 Запорожский медицинский журнал; Том 24 № 1 (2022); 44-48 Запорізький медичний журнал; Том 24 № 1 (2022); 44-48 |
| Στοιχεία εκδότη: | Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University, 2022. |
| Έτος έκδοσης: | 2022 |
| Θεματικοί όροι: | periods of the training process, плавание на дистанции 50–200 м, центральна гемодинаміка, heart rate variability, running at a distance of 400 m, physical performance, вариабельность сердечного ритма, варіабельність серцевого ритму, женщины, swimming at a distance of 50–200 m, квалификация от III разряда до мастера спорта международного класса, плавання на дистанції 50–200 м, кваліфікація від III розряду до майстра спорту міжнародного класу, sport qualification from third-class to Master of Sports of International Class, физическая работоспособность, біг на дистанції 400 м, фізична працездатність, women, центральная гемодинамика, жінки, бег на дистанции 400 м, central hemodynamics, періоди тренувального процесу, периоды тренировочного процесса |
| Περιγραφή: | The aim of the work is to assess dynamic changes in heart rate variability (HRV), central hemodynamics and physical performance in female swimmers at a distance of 50–200 meters and female runners at a distance of 400 meters in the preparatory and competitive periods of the training process. Materials and methods. At the beginning of the preparatory period and at the end of the competitive period, 11 female swimmers were examined, including 1 athlete – Master of Sports of Ukraine (MSU), 7 athletes – Candidate Masters of Sports (CMS), 1 – first-class athlete, 2 – second-class athletes, and 22 female runners, including 1 athlete – Master of Sports of Ukraine of International Class (MSUIC), 3 athletes – Candidate Masters of Sports, 7 first-class athletes, 8 – second-class athletes and 3 – third-class athletes. Time- and frequency domain methods of HRV analysis were used to assess the mechanisms of heart neurohumoral regulation. Central hemodynamic parameters were examined by an automated tetrapolar rheography according to W. Kubiček et al. (1970) modified by Yu. T. Pushkar et al. (1970). Physical working capacity (PWC) was measured using a submaximal PWC170 test. The functional state index (FSI) was calculated according to the formula that we had proposed and patented. Results. Analysis of HRV indices in female swimmers revealed the prevalence of parasympathetic influences in the competitive period. There was a central hemodynamics-related significant decrease in cardiac index (CI) in the competitive period, although its value corresponded to the eukinetic circulatory type (CT). The ratio of CTs was 18.2 %: 81.8 %: 0.0 %, hypokinetic, eukinetic and hyperkinetic CT, respectively, indicating a tendency towards eukinetic CT prevalence over hypokinetic one (P = 0.075) and the absence of athletes with physiologically unfavorable hyperkinetic CT. The PWC170/kg value increased by an average of 12.44 %, from 12.860 ± 0.732 kgm·min-1·kg-1 to 14.460 ± 0.823 kgm·min-1·kg-1 (P = 0.002), and FSI – of 22.21 % (P = 0.0005) and corresponding to “below average” score. In the competitive period, 2 CMS female athletes qualified for MSU, 1 first-class athlete qualified for CMS, and 2 second-class athletes achieved the first-class sport qualification. Conclusions. Female swimmers demonstrated the significant prevalence of parasympathetic effects of the ANS, the tendency towards the eukinetic CT predominance and the absence of hyperkinetic CT, significantly increased PWC170/kg value by 12.44 % and FSI – by 22.21 % in the competitive period as compared with the preparatory period. The correlation analysis to assess both periods revealed the important relationship between heart rate (HR) and autonomic rhythm index (ARI), HR and indicator of the adequacy of regulation processes (IARP), indicating that training-induced bradycardia shifted the autonomic balance towards the predominance of the parasympathetic arm of the ANS. Decreased ARI caused the decrease in СI, resulting in the transformation of hyperkinetic CT into eukinetic one and the absence of physiologically unfavorable hyperkinetic CT in the athletes. The increased functional state of female swimmers in the competitive period helped to achieve improvements in their athletic performance. Цель работы – оценка динамических изменений показателей вариабельности сердечного ритма, центральной гемодинамики и физической работоспособности у представительниц плавания на дистанции 50–200 м и бегуний на 400 м в подготовительном и соревновательном периодах тренировочного процесса. Материалы и методы. В начале подготовительного и повторно в конце соревновательного периода обследовали 11 пловчих (1 мастер спорта Украины, 7 кандидатов в мастера спорта (КМС), 1 перворазрядница, 2 спортсменки II разряда) и 22 бегуньи (1 мастер спорта Украины международного класса, 3 КМС, 7 перворазрядниц, 8 спортсменок II разряда и 3 – III разряда). Для оценки состояния механизмов нейрогуморальной регуляции сердца использовали математический и спектральный методы анализа ВСР. Центральную гемодинамику изучали методом автоматизированной тетраполярной реографии по W. Kubiček et al. (1970) в модификации Ю. Т. Пушкаря и соавт. (1970). Физическую работоспособность определяли с использованием субмаксимального теста PWC170. ИФС рассчитывали по формуле, предложенной и запатентованной авторами. Результаты. Анализ показателей ВСР у пловчих показал превалирование в соревновательном периоде парасимпатических влияний АНС. Со стороны центральной гемодинамики в соревновательном периоде, несмотря на то, что величина сердечного индекса соответствовала эукинетическому ТК, произошло достоверное уменьшение СИ. Соотношение между гипокинетическим, эукинетическим и гиперкинетическим типом кровообращения (ТК) – 18,2 %: 81,8 %: 0,0 % соответственно, что свидетельствовало о тенденции к превалированию эукинетического ТК над гипокинетическим (р = 0,075) и отсутствию спортсменок с физиологически невыгодным гиперкинетическим ТК. Величина PWC170/кг увеличилась в среднем на 12,44 % (с 12,860 ± 0,732 кгм·мин-1·кг-1 до 14,460 ± 0,823 кгм·мин-1·кг-1, р = 0,002), а ИФС – на 22,21 % (р = 0,0005) и соответствовал оценке «ниже средней». В соревновательном периоде 2 спортсменки квалификации КМС выполнили норматив мастера спорта Украины, одна перворазрядница стала КМС, а две спортсменки II разряда – перворазрядницами. Выводы. В соревновательном периоде по сравнению с подготовительным у представительниц плавания выявили достоверное превалирование парасимпатических влияний АНС, тенденцию к превалированию эукинетического ТК с отсутствием спортсменок с гиперкинетическим ТК, достоверное повышение PWC170/кг на 12,44 % и ИФС на 22,21 %. Корреляционный анализ, проведённый в обеих периодах, показал важную связь между ЧСС и ВПР, ЧСС и ПАПР, свидетельствующую о том, что развивающаяся под воздействием физических тренировок брадикардия смещает вегетативный баланс в сторону преобладания парасимпатического отдела АНС. Снижение ВПР обусловливает уменьшение СИ, приводящего к трансформации гиперкинетического ТК в эукинетический, и отсутствие спортсменок с физиологически невыгодным гиперкинетическим ТК. Повышение функционального состояния пловчих в соревновательном периоде способствовало росту спортивных результатов. Мета роботи – оцінювання динамічних змін показників варіабельності серцевого ритму (ВСР), центральної гемодинаміки та фізичної працездатності у представниць плавання на дистанції 50–200 м і жінок-бігунів на 400 м у підготовчому і змагальному періодах тренувального процесу. Матеріали та методи. На початку підготовчого та повторно наприкінці змагального періоду обстежили 11 плавчих (1 майстер спорту України, 7 кандидатів у майстри спорту (КМС), 1 першорозрядниця, 2 спортсменки II розряду) та 22 жінок-бігунів (1 майстер спорту України міжнародного класу, 3 КМС, 7 першорозрядниць, 8 спортсменок II розряду, 3 – III розряду). Для оцінювання стану механізмів нейрогуморальної регуляції серця використовували математичний і спектральний методи аналізу ВСР. Центральну гемодинаміку вивчали методом автоматизованої тетраполярної реографії за W. Kubiček et al. (1970) у модифікації Ю. Т. Пушкаря та співавт. (1970). Фізичну працездатність визначали з використанням субмаксимального тесту PWC170. ІФС розраховували за формулою, що запропонована та запатентована авторами. Результати. Аналіз показників ВСР у плавчих показав превалювання у змагальному періоді парасимпатичних впливів АНС. З боку центральної гемодинаміки у змагальному періоді, незважаючи на те, що величини серцевого індексу відповідали еукінетичному типу кровообігу (ТК), відбулося вірогідне зменшення СІ. Співвідношення між гіпокінетичним, еукінетичним і гіперкінетичним ТК – 18,2 %: 81,8 %: 0,0 % відповідно; отже, є тенденція до переважання еукінетичного ТК над гіпокінетичним (р = 0,075) і відсутності спортсменок із фізіологічно невигідним гіперкінетичним ТК. Величина PWC170/кг збільшилася в середньому на 12,44 % (з 12,860 ± 0,732 кгм·хв-1·кг-1 до 14,460 ± 0,823 кгм·хв-1·кг-1, р = 0,002), а ІФС – на 22,21 % (р = 0,0005), щовідповідає оцінці «нижче середньої». У змагальному періоді 2 спортсменки кваліфікації КМС виконали норматив майстра спорту України, одна першорозрядниця стала КМС, а дві спортсменки, які мали II розряд, – першорозрядницями. Висновки. У змагальному періоді, порівнюючи з підготовчим, у представниць плавання виявили вірогідне превалювання парасимпатичних впливів АНС, тенденцію до переважання еукінетичного ТК із відсутністю спортсменок із гіперкінетичним ТК, вірогідне підвищення PWC170/кг на 12,44 % та ІФС на 22,21 %. Кореляційний аналіз, здійснений в обох періодах, показав важливий зв’язок між ЧСС і ВПР, ЧСС і ПАПР, а це свідчить, що брадикардія, яка розвивається під впливом фізичних тренувань, зміщує вегетативний баланс у бік переважання парасимпатичного відділу АНС. Зниження ВПР призводить до зменшення СІ, що спричиняє трансформацію гіперкінетичного ТК в еукінетичний, і відсутності спортсменок із фізіологічно невигідним гіперкінетичним ТК. Підвищення функціонального стану плавчих у змагальному періоді сприяло зростанню спортивних результатів. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | English |
| ISSN: | 2306-4145 2310-1210 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://zmj.zsmu.edu.ua/article/view/244838 |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.scientific.p..a4fcc297e4e20401315ee78c83798a5d |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 23064145 23101210 |
|---|