Academic Journal
Своєрідність естетичного у філософсько-антропологічних пошуках Дьйордя Лукача
| Τίτλος: | Своєрідність естетичного у філософсько-антропологічних пошуках Дьйордя Лукача |
|---|---|
| Συγγραφείς: | Skalska, D. M. |
| Πηγή: | Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences.; № 1(85) (2019); 85-94 Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки; № 1(85) (2019); 85-94 |
| Στοιχεία εκδότη: | Zhytomyr Ivan Franko State University, 2019. |
| Έτος έκδοσης: | 2019 |
| Θεματικοί όροι: | György Lukács, Special, Sensual Experience, Aesthetic Experience, Artistic Knowledge, Artistic Practices, Aesthetic Anthropology, Everyday Life, Intuition, 11. Sustainability, Дьйордь Лукач, особливе, чуттєвий досвід, естетичний досвід, художнє пізнання, художні практики, естетична антропологія, повсякденність, інтуїція |
| Περιγραφή: | The object of our analysis is the works by Hungarian philosopher 20th century G. Lukács. The article investigates the interpretation of the phenomenon of special in Hungarian thinker aesthetic concept. This is the subject of this article. The use of the term "special" in modern aesthetic theory, from Lukács’s point of view, determines the peculiarity of aesthetic knowledge. As a hypothesis, we assume its heuristic and methodological value for the development of modern aesthetics. We emphasize that it allows us to understand the difference between the aesthetic experience from the individual sensory experience, as a single, and abstract-theoretical, as a general one. As a result, it has been found that the humanitarian outlook of the Hungarian thinker's creative heritage is humanistic. Exactly on this basis his aesthetic concept was developed and the doctrine of the special and sensual experience of man in particular. Therefore, ideas developed by the Hungarian philosopher and esthetician need more attention, and his appeal to the value of the idea of humanism in the evaluation of current art or artistic practices makes it possible to expand the criteria in the analysis of the latest art works and aesthetic phenomena.It is stated that modern aesthetics is based on all the previous development of aesthetic thought, but it is not a simple continuation of traditions. Aesthetic anthropology is one of the promising areas of its development. However, it is more overshadowed issue of art, artistic creation. It is revealed that aesthetic works by G. Lukács expand the field of non-classical understanding of art meaning in society, they allow studying the specifics of aesthetic, artistic experience and artistic practices of the present in the anthropological sense. We point out the need for a more in-depth appeal to the works of this scientist in the analysis of modern society and his desire for formative innovation, in particular, there is a need for further study of his early works. We consider this as a prospect for further research into the philosophical and aesthetic heritage by G. Lukács. In addition, it seems necessary to investigate the impact by Lukács’s ideas on the ideological searches of thinkers of Central and Eastern Europe when it comes to aesthetic and anthropological issues. We consider it important to do on the basis of consideration of the works by the Kyiv School of Philosophy and Aesthetics. Its representatives study the role of the aesthetic component in everyday life, and features of aesthetic experience in contemporary artistic practice, and aesthetic or artistic means of harmonization of the urban environment, etc. Об’єктом нашого дослідження виступили праці угорського філософа ХХ століття Д. Лукача. У статті досліджується трактування феномена особливого в естетичній концепції угорського мислителя. Це предмет розгляду цієї статті. Ужиток поняття "особливе" в сучасній естетичній теорії, з точки зору Лукача, визначає своєрідність естетичного пізнання. У якості гіпотези ми припускаємо його евристичну та методологічну цінність для розвитку сучасної естетики, адже воно дає змогу зрозуміти й відмінність естетичного досвіду від власне чуттєвого, як одиничного, та абстрактно-теоретичного, як загального. Як результат, нами з’ясовано, що світоглядно-засадничим принципом творчої спадщини угорського мислителя виступає гуманізм. Саме на його основі й розроблялася його естетична концепція загалом і вчення про особливе й чуттєвий досвід людини зокрема. Зазначено, що сучасна естетика спирається на весь попередній розвиток естетичної думки, проте не становить собою простого продовження традицій. Одним із перспективних напрямів розвитку її проблематики постає естетична антропологія. Тому естетичні напрацювання Д. Лукача розширюють поле некласичного розуміння значення мистецтва в соціумі, дають змогу досліджувати специфіку естетичного, художнього досвіду та мистецьких практик сучасності в антропологічному сенсі. Нами вказано на необхідність більш поглибленого звернення до праць цього ученого при аналізі сучасного суспільства та його прагнень до формотворчих інновацій, зокрема існує потреба подальшого вивчення його ранніх творів. Це вважаємо перспективою подальших досліджень у філософській та естетичній спадщині Д. Лукача. Крім того, видається необхідним дослідити вплив ідей Лукача на ідейні пошуки мислителів Центральної та Східної Європи, коли йдеться про естетико-антропологічну проблематику. Вважаємо важливим це зробити на основі розгляду праць Київської філософсько-естетичної школи, адже її представники вивчають роль естетичного компоненту в повсякденному житті людини, особливості естетичного досвіду у сучасній мистецькій практиці, естетичні й художні засоби гармонізації міського середовища та ін. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | English |
| ISSN: | 2663-7650 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://philosophy.visnyk.zu.edu.ua/article/view/PhilosophicalSciences.1(85).2019.85-94 |
| Rights: | CC BY NC ND |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.scientific.p..7bd2a819c42df1e15c7eb13c53187f22 |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 26637650 |
|---|