ВІД КОМПАРАТИВІСТИКИ ДО ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ В АНАЛІЗІ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (на матеріалі камерно-інструментальної музики України кінця XX - початку XXI століття)

Λεπτομέρειες βιβλιογραφικής εγγραφής
Τίτλος:	ВІД КОМПАРАТИВІСТИКИ ДО ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ В АНАЛІЗІ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (на матеріалі камерно-інструментальної музики України кінця XX - початку XXI століття)
Συγγραφείς:	Kravchenko, Anastasia
Πηγή:	Альманах "Культура і Сучасність"; № 2 (2016): Альманах "Культура і Сучасність"; 53-59 Альманах «Культура и современность»; № 2 (2016): ; 53-59 Almanac "Culture and Contemporaneity"; № 2 (2016): ; 53-59
Στοιχεία εκδότη:	Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (NACAM), 2018.
Έτος έκδοσης:	2018
Θεματικοί όροι:	intermediality theory, intermedial analysis of musical works, intermedial synergy, the inter-art synthesis, chamber music of Ukraine, теорія інтермедіальності, інтермедіальний аналіз музичних творів, інтермедіальна си- нергія, синтез мистецтв, камерно-інструментальна музика України, теория интермедиальности, интермедиальный анализ музыкальных произведений, интермедиальная синергия, синтез искусств, камерно-инструментальная музыка Украины
Περιγραφή:	Целью работы является раскрытие методологической целесообразности использования интермедиального анализа в комплексном исследовании произведений музыкального искусства (на материале украинской камерно-инструментальной музыки конца XX - начала XXI века). Методология. В работе применено сравнительно-текстологический и интсрмсдиальный анализ - при изучении структурно-композиционного, образно-содержательного строения призведений камерно-инструментального искусства. Научная новизна исследования сформулирована в следующих положениях: выявлено специфику интермедиальности в корреляции с феноменами интертекстуальности (паратекстуальности), синтеза искусств и конкретизировано границы функционирования данных явлений; введено теорию интермедиальности в музыковедческий дискурс; обосновано целесообразность интермедиальной стратегии анализа произведений музыкального искусства; очерчены перспективы интсрмсдиальных исследований явлений музыкального искусства. Выводы. Специфика интермедиальности заключается в том, что она является процессом синергетическим, возникающим только во взаимодействии как минимум двух семиотических кодов и лишь в ситуации моносемиотической их презентации, которая становится возможной благодаря применению специфического приема организации музыкального текста, а именно: перекодирования с помощью универсального языка музыкального искусства композиционных, структурных, сюжетно-номинативных признаков текста-референта другого семиотического ряда. Учитывая доказанный факт существования интермедиального измерения камерно-инструментальных композиций (на примерах произведений К. Цепколенко "Ночний преферанс" и С. Зажитько "Эпитафия маркизу де Саду"), применение интермедиальной стратегии анализа произведений музыкального искусства является обоснованно целесообразным. Стоит задача разработки типологии системы интсрмсдиальных отношений с учетом спектра семиотических связей различных медиа, что значительно бы углубило понимание феномена интермедиальности и выявило бы его многоуровневость. Интсрмсдиальный анализ может войти в методологию философии музыкального анализа как один из инструментов комплексного рассмотрения проблем организации музыкальной материи композиций, в т.ч. и синтетических макропространственный акций/спектаклей нового типа, при исследовании таких уровней музыкальной быгийности как: сфера становления внутримузыкальной смысловыразительности и конструктивности, а также пространство социокультурного освоения артефактов музыкального искусства. The purpose of this study is to discover the methodological feasibility of using intermedial analysis in a comprehensive study of works of musical art (based on Ukrainian chamber music of the late XX - early XXI century). Methodology of the article consists in the use of the comparative-textual and intermedial analysis - for the study of structural-composition and figurative content of chamber music pieces. We can sum up the scientific novelty of the research in the following positions: the study has revealed specifics of intermediality in the correlation with the phenomena of intertextuality (paratekstuality) and inter-art synthesis and has specified the border of functioning of these phenomena; it has introduced the theory of intermediality in the musicological discourse; it has justified the feasibility of intermedial strategy of musical art work study and has outlined the prospects of intermedial studies of musical art phenomena. Conclusions. Intermediality is a synergetic process, appearing only during the interaction of at least two semiotic codes, and only in a monosemiotic situation of their presentation, which becomes possible through the use of specific methods of organizing of a musical text, namely the conversion of compositional, structural and nominative attributes of the text-referent of other semiotic range by using the universal language of music art/ Given the fact of existence of intermedial measurement of chamber compositions (on the examples of works of K. Tsepkolenko "Night preference" and S. Zazhitko "Epitaph of Marquis de Sade"), the application of intermedial strategy analysis of works of musical art is reasonable. The goal is to develop a typology system of intermedial relations with considering the spectrum of semiotic relationships of various media that would significantly extend the understanding of the phenomenon of intermediality and would reveal its multi-level system. Intermedial analysis may enter into the methodology of musical analysis philosophy as a tool of a comprehensive review of organization problems of musical matter of compositions, including synthetic macro-spatial performances, into the study of such levels of music existence as the sphere of formation of internal music sense expressiveness and constructivity, and a space of social and cultural development of the artifacts of musical art. Метою роботи є розкриття методологічної доцільності та доведення придатності інтермедіального аналізу в комплексному дослідженні творів музичного мистецтва (на матеріалі української камерно-інструментальної музики кінця XX - початку XXI століття). Методологія. У роботі було застосовано порівняльно-текстологічний та інтермеді- альний аналіз - у вивченні структурно-композиційної, образно-змістовної будови творів камерно-інструментального мистецтва. Наукова новизна дослідження сформульована у таких положеннях: виявлено специфіку інтермедіально- сті у кореляції з феноменами інтертекстуальності (паратекстуальності), синтезу мистецтв та конкретизовано межі функціонування даних явищ; введено теорію інтермедіальності у музикознавчий дискурс; обгрунтовано доцільність інтермедіальної стратегії аналізу творів музичного мистецтва; окреслено перспективи інтермедіальних досліджень явищ музичного мистецтва. Висновки. Специфіка інтермедіальності полягає у тому, що вона є процесом синергетичним, який виникає лише у взаємодії як мінімум двох семіотичних кодів і лише у ситуації моносеміотичної їх презентації, що стає можливою завдяки застосуванню специфічного прийому організації музичного тексту, а саме перекодування за допомогою універсальної мови музичного мистецтва композиційних, структурних, сюжетно-номінативних ознак тексту-референта іншого семіотичного ряду. З огляду на доведений факт існування інтермедіального виміру камерно-інструментальних творів (на прикладах творів К. Цепколенко "Нічний преферанс" та С. Зажитька "Епітафія маркізу де Саду") застосування інтермедіальної стратегії аналізу щодо творів музичного мистецтва є обгрунтовано доцільним. Постає завдання розробки типології системи інтермедіальних зв'язків з урахуванням спектру семіотичних сполучень різних медіа, що значно б поглибило розуміння феномена інтермедіальності та виявило б його багаторівневість. Інтермедіальний аналіз може увійти до методології філософії музичного аналізу як один з інструментів комплексного розгляду проблем організації музичної матерії композицій, у т.ч. і синтетичних макропросторових акцій/вистав нового типу, при дослідженні таких рівнів музичної бутгєвості, як: сфера становлення внутрішньомузи- чної смисловиразності і конструктивності та простір соціокультурного освоєння артефактів музичного мистецтва.
Τύπος εγγράφου:	Article
Περιγραφή αρχείου:	application/pdf
Γλώσσα:	Ukrainian
ISSN:	2226-0285
Σύνδεσμος πρόσβασης:	http://journals.uran.ua/kis/article/view/148214
Rights:	CC BY
Αριθμός Καταχώρησης:	edsair.scientific.p..77313a82810adf9800aa3d0ca09a24e0
Βάση Δεδομένων:	OpenAIRE

Περιγραφή
ISSN:	22260285