Academic Journal
Medical and social factors and quality of life in patients with arterial hypertension: the role of the nurse
| Τίτλος: | Medical and social factors and quality of life in patients with arterial hypertension: the role of the nurse |
|---|---|
| Πηγή: | Bukovinian Medical Herald; Vol. 24 No. 4 (96) (2020); 48-57 Буковинский медицинский вестник; Том 24 № 4 (96) (2020); 48-57 Буковинський медичний вісник; Том 24 № 4 (96) (2020); 48-57 |
| Στοιχεία εκδότη: | Вищий державний навчальний заклад МОЗ України "Буковинський державний медичний університет, 2020. |
| Έτος έκδοσης: | 2020 |
| Θεματικοί όροι: | артериальная гипертензия, медико-социальные факторы, качество жизни, медицинская сестра терапевтического отделения, профилактика артериальной гипертензии, 8. Economic growth, артеріальна гіпертензія, медико-соціальні чинники, якість життя, медична сестра терапевтичного відділення, профілактика артеріальної гіпертензії, arterial hypertension, medical and social factors, quality of life, nurse of the therapeutic department, prevention of arterial hypertension, 3. Good health |
| Περιγραφή: | The paper examines the role of medical and social factors, general well-being, and quality of life in patients with hypertension. The role of the nurse of the therapeutic department in the preventive training of patients is emphasized to form a healthy lifestyle and reduce the pathogenic impact of negative social factors.Objective – substantiation of the main measures for prevention of hypertension and improvement of quality of life by studying medico-social and social factors of patients' quality of life with arterial hypertension by nurses.Material and methods. The survey (by questionnaire) involved 120 patients with arterial hypertension consulted at the Municipal Institution "Polyclinic №1" in Chernivtsi, including: men – 43.3%, women – 56.7% aged from 23 to 79 years. With the help of the questionnaires, medical and social, sociological factors of influence, general well-being and quality of life were studied. The research was conducted according to all ethical rules, in particular, in compliance with the principles of voluntariness, confidentiality, research integrity. The results of the study were processed by conventional statistical methods using computer packages STATISTICA 10 and presented by the appropriate number of observations, percentages, and the exact value of p.Results. I and II degree AH prevailed among the examined individuals, and burdened heredity was found in 62.5% (75 people). Insufficient amount of vegetables and fruits, fish in the diet and salt intake of more than 5 g per day (60%) was found. The vast majority of respondents had a secondary special, less of respondents – higher education. Social status survey: 71.62% were employed, most worked full time. According to the survey, 22.09% of people noted excellent working conditions, 38.37% – good, satisfactory – 25.58%, and 13.96% poor working conditions. It was found that the percentage of patients (60.47%), among whom there are excellent and good sanitary and working conditions, exceeds the percentage of respondents with satisfactory and poor working conditions (39.53%). The majority of respondents (53.49%) indicated satisfactory and poor psychological working conditions, which slightly exceeded the number of employees with excellent and good working conditions (46.51%). The advantage of assessing excellent and good material and technical working conditions over excellent and good psychological conditions (60.47% vs. 46.51%) was revealed. The financial condition of the majority of respondents was assessed as average (42.5%). The level of QOL fluctuated from very high to extremely low. Factors that led to a decrease in the level of QOL are the following: the indicator of "health" (1.44), "social status" (1.48), "job satisfaction" (1.59), "social activity" (1.62). Social factors such as financial difficulties, additional work to increase income were reported as negative during the last 6 months by every second patient; deterioration of mutual understanding, deterioration of relations: husband / wife, children, parents, friends, the threat of unemployment for relatives – every third respondent.Conclusions 1. 120 Patients with hypertension have a burdened heredity (62,5%), insufficient consumption of the recommended amount of vegetables and fruits (25,83%), fish in the diet (12,5%), and excessive salt consumption (60%); the predominance of people is with secondary special education and workers (71,62%) with excellent and good sanitation and satisfactory and poor psychological working conditions (39,53%), with an average financial situation (42,5%) and fluctuations in the level of QOL from very high to extremely low. 2. Hypertension worsens the QOL of patients, which is manifested by a decrease in both physical and psychological states. 3. The ability of patients to adequately perceive their disease and form attitudes toward treatment and prevention depends on the level of education. 4. Social support, training and diagnosis of hypertension are significant predictors of commitment to prevention and treatment. 5. Education of patients with hypertension on the principles of a healthy lifestyle by nurses, assistance in reducing the pathogenic impact of negative social factors, the constant promotion of medical knowledge will contribute to the formation of a responsible attitude to maintaining their own health, prevent complications, improve the QOL and social adaptation. В работе исследуется роль медико-социальных и социальных факторов, общего самочувствия и качества жизни у больных артериальной гипертензией. Акцентируется внимание на роли медицинской сестры терапевтического отделения в профилактическом обучении пациентов по формированию здорового образа жизни и уменьшения патогенного влияния негативных социальных факторов.Цель – обоснования основных мер профилактики АГ и улучшения качества жизни путем изучения медицинскими сестрами медико-социальных и социальных факторов качества жизни больных артериальной гипертензией.Материал и методы. В опросе (путем анкетирования) приняли участие 120 больных АГ КНП «Поликлиника №1» г. Черновцы, из них: мужчин – 43,3%, женщин – 56,7% в возрасте от 23 до 79 лет. С помощью опросников изучено медико-социальные, социологические факторы влияния, общее самочувствие и уровень качества жизни. Исследование проводилось по всем этическим правилам, в частности, с соблюдением принципов добровольности, конфиденциальности, исследовательской добродетели. Результаты исследования обработаны общепринятыми статистическими методами с использованием пакетов компьютерных STATISTICA 10 и представлены соответствующим количеством наблюдений, процентами, точным значением р.Результаты. Среди обследованных преобладала АГ I и II степени, наследственность установлена в 62,5%(75 человек). Выявлено недостаточное количество овощей и фруктов, рыбы в рационе и употребление соли более 5 г в сутки (60%). Подавляющее большинство опрошенных имели среднее специальное, меньше – высшее образование. Исследование социального статуса: работающих было 71,62%, большинство работали полный день. По результатам опроса 22,09% лиц отметили отличные условия работы, 38,37% - хорошие, удовлетворительные - 25,58% и 13,96% плохие условия труда. Выяснено, процент больных (60,47%), среди которых имеют место отличные и хорошие санитарно-технические условия труда, преобладает процент респондентов с удовлетворительными и плохими условиями труда (39,53%). Большинство респондентов (53,49%) указали на удовлетворительные и плохие психологические условия труда, незначительно преобладало количество работающих с отличными и хорошими условиями работы (46,51%). Выявлено преимущество оценки отличных и хороших материально-технических условий труда, чем отличных и хороших психологических условий (60,47% против 46,51%). Материальное положение большинство опрошенных оценили как средний (42,5%). Уровень КЖ колебался от очень высокого до очень низкого. Факторы, которые приводили к снижению уровня КЖ: показатель «здоровья» (1,44) «социальный статус» (1,48), «удовольствие от работы, деятельности» (1,59), «социальная активность» (1,62). Такие социальные факторы влияния, как материальные трудности, дополнительная работа для увеличения дохода были указаны как отрицательные в течение последних 6 мес. каждым вторым пациентом, ухудшение взаимопонимания, ухудшение отношений: муж / жена, дети, родители, друзья, угроза безработицы для близких и родных - каждым третьим респондентом.Выводы 1. У 120 пациентов с артериальной гипертензией выявлено отягощенную наследственность (62,5%), недостаточное употребление рекомендованного количества овощей и фруктов (25,83%), рыбы в рационе (12,5%) и чрезмерное – соли (60%), преобладание лиц со средним специальным образованием и работающих (71,62%), с отличными и хорошими санитарно-техническими (60,47%) и удовлетворительными и плохими психологическими условиями труда (39,53%), со средним материальным положением (42,5%) и колебанием уровня качества жизни от очень высокого до очень низкого. 2. Артериальная гипертензия ухудшает качество жизни пациентов, проявляется снижением показателей как физического, так и психологического состояний. 3. Способность адекватного восприятия пациентами своего заболевания и формирование отношения к вопросам лечения и профилактики зависит от уровня образования. 4. Социальная поддержка, обучение и диагностика артериальной гипертензии значимых предикторами приверженности к профилактике и лечению. 5. Обучение медицинскими сестрами больных артериальной гипертензией основам здорового образа жизни, содействие уменьшению патогенного влияния негативных социальных факторов, постоянная пропаганда медицинских знаний будет способствовать формированию ответственного отношения к сохранению собственного здоровья, предотвратит осложнения, позволит улучшить качество жизни и социальную адаптацию. У роботі досліджено роль медико-соціальних та соціальних чинників, загального самопочуття і рівня якості життя у хворих на артеріальну гіпертензію. Закцентовано увагу на ролі медичної сестри терапевтичного відділення у профілактичному навчанні пацієнтів щодо формування здорового способу життя та зменшення патогенного впливу негативних соціальних чинників.Мета – обґрунтування основних заходів профілактики АГ та покращання ЯЖ шляхом вивчення медичними сестрами медико-соціальних та соціальних чинників якості життя хворих на артеріальну гіпертензію.Матеріал і методи. В опитуванні (шляхом анкетування) взяли участь 120 хворих на АГ КНП «Поліклініка №1» м. Чернівці, з них: чоловіків – 43,3%, жінок – 56,7% (віком від 23 до 79 років). За допомогою опитувальників вивчено медико-соціальні, соціологічні фактори впливу, загальне самопочуття та рівень якості життя. Дослідження проведено за всіма етичними правилами, зокрема з дотриманням принципів добровільності, конфіденційності, дослідницької доброчесності. Результати дослідження опрацьовано загальноприйнятими статистичними методами з використанням пакетів комп’ютерних програм STATISTICA 10 й представлено відповідною кількістю спостережень, відсотками, точним значенням р.Результати. Серед обстежених переважала АГ І та ІІ ступеня, обтяжена спадковість встановлена у 62,5 % (75 осіб). Виявлено недостатню кількість овочів, фруктів і риби в раціоні та вживання солі більше 5 г за добу (60%). Більшість опитаних мають середню спеціальну освіту, менша частина – вищу. Дослідження соціального статусу: працівників було 71,62 %, більшість яких працювали повний день. За результатами опитування, 22,09 % осіб зазначили відмінні умови роботи, 38,37 % – добрі, 25,58 % – задовільні та 13,96 % – погані умови праці. Установлено відсоток хворих (60,47 %), серед яких переважає відсоток респондентів із задовільними та поганими умовами праці (39,53%). Більшість респондентів (53,49%) вказали на задовільні та погані психологічні умови праці, що перевищує в незначній кількості працівників з відмінними та добрими умовами роботи (46,51%). Виявлено перевагу оцінки відмінних та добрих матеріально-технічних умов праці перед відмінними і добрими психологічними умовами (60,47 % проти 46,51 %). Матеріальний стан більшість опитаних оцінили як середній (42,5 %). Рівень ЯЖ коливався від дуже високого до вкрай низького. Чинники, які впливали на зниження рівня ЯЖ: показник «здоров’я» (1,44) «соціальний статус» (1,48), «задоволення від роботи, діяльності» (1,59), «соціальна активність» (1,62). Такі соціальні фактори впливу, як матеріальні труднощі, додаткова робота для збільшення доходу, були визначені як негативні впродовж останніх 6 міс. кожним другим пацієнтом; погіршення взаєморозуміння, погіршення стосунків: чоловік/дружина, діти, батьки, друзі, загроза безробіття для близьких і рідних – кожним третім респондентом.Висновки 1. У 120 пацієнтів з артеріальною гіпертензією виявлено обтяжену спадковість (62,5%), недостатнє вживання рекомендованої кількості овочів і фруктів (25,83%), риби у раціоні (12,5%) та надмірне вживання солі (60%), перевагу осіб із середньою спеціальною освітою та працівників (71,62%), з відмінними та добрими санітарно-технічними (60,47%) та задовільними і поганими психологічними (39,53%) умовами праці, із середнім матеріальним станом (42,5%) та коливанням рівня якості життя від дуже високого до надто низького. 2. Артеріальна гіпертензія погіршує якість життя пацієнтів, що характеризується зниженням показників як фізичного, так і психологічного станів. 3. Здатність адекватного сприйняття пацієнтами свого захворювання і формування відношення до питань лікування і профілактики залежить від рівня освіти. 4. Вчасна, рання діагностика артеріальної гіпертензії, соціальна підтримка та навчання є значущими предикторами прихильності до профілактики та лікування. 5. Навчання хворих на артеріальну гіпертензію здоровому способу життя через медичних сестер, сприяння зменшенню патогенного впливу негативних соціальних чинників, постійна пропаганда медичних знань сприятиме формуванню відповідального ставлення до збереження власного здоров'я, запобігатиме ускладненням, дозволить покращити якість життя і соціальну адаптацію. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | Ukrainian |
| ISSN: | 1684-7903 2413-0737 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://e-bmv.bsmu.edu.ua/article/view/226944 |
| Rights: | CC BY |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.scientific.p..53d8ed0b5233a7b9538e03e095d19c1e |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 16847903 24130737 |
|---|