Academic Journal

Самореферентність дискурсивної ідентичності

Λεπτομέρειες βιβλιογραφικής εγγραφής
Τίτλος: Самореферентність дискурсивної ідентичності
Πηγή: Problems of modern psychology; No. 30 (2015): Problems of modern psychology
Проблеми сучасної психології; № 30 (2015): ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Στοιχεία εκδότη: Problems of modern psychology, 2019.
Έτος έκδοσης: 2019
Θεματικοί όροι: ідентичність, індивідуальний смисл, практика, фрагментарність, рефлексія, самореферентність, проблематизація, дискурс, трансформаційні суспільні процеси
Περιγραφή: У статті порушуються питання, пов’язані з проблематизацією ідентичності в умовах постмодерної реальності. Проблема ідентичності як дискурсивного утворення постмодерної реальності досліджується, виходячи із твердження про існування поліфонії ідентичностей на фоні соціальних змін. Проаналізовано положення теоретиків постмодерну про фрагментованість суб’єкта і дискурсивну природу ідентичності. Розглянуто положення про дискурс як спосіб буття соціальних інститутів. Результати теоретичного аналізу засвідчують, що феномен дискурсивної ідентичності спрямований на розуміння соціального як дискурсивної конструкції. Певний дискурс конструює певну дискурсивну ідентичність, що відповідає змісту дискурсу. Входження фрагментарності в життя сучасного суспільства виявляється в тому, що індивід вивільняється від штучності будь-яких стереотипів, феноменологічної редукції в цілому і прагне жити тим життям, що конструює. Індивід більше переймається цінностями приватного життя, індивідуальними правами на автономність, приватність. Досліджено, що здійснюючи певні індивідуальні і соціальні дії, індивід у такий спосіб здійснює пошук своєї ідентичності, він намагається дивитися на світ очима Іншого, і істина з цієї точки зору втрачає свою однозначність і набуває мозаїчності й поліфонічності. Розглядається ідея про ідентичність як самореферентне дискурсивне утворення як таке, що саме до себе визначає відношення значимості і здатність до самовизначення, самопізнання, самотворення, самовідтворення і самоздійснення. Зроблено висновок, що завдяки своїм характеристикам самореферентна ідентичність здатна не тільки конструювати себе в контекстах різних дискурсів, а й впливати на соціальні інститути, легітимізуючи у вигляді різних соціально-психологічних практик, різні способи життя, що розкривають інші способи соціального існування. У подальшому передбачається виявлення механізмів забезпечення самореферентності ідентичності на прикладі різних практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства.
Τύπος εγγράφου: Article
Περιγραφή αρχείου: application/pdf
Γλώσσα: Ukrainian
ISSN: 2227-6246
2663-6956
Σύνδεσμος πρόσβασης: http://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/158136
Αριθμός Καταχώρησης: edsair.scientific.p..4513ed1952e1eddf9c4c534d81cddc20
Βάση Δεδομένων: OpenAIRE