Academic Journal
Echoes of Musical Theater and the Image of the Prima Donna in Jean-Jacques Beineix's «Diva»
| Title: | Echoes of Musical Theater and the Image of the Prima Donna in Jean-Jacques Beineix's «Diva» |
|---|---|
| Source: | Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine; No. 142 (2025); 104-113 Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського; № 142 (2025); 104-113 |
| Publisher Information: | Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 2025. |
| Publication Year: | 2025 |
| Subject Terms: | intertextuality, operatic code, алюзія, operatic quotation, allusion, оперний код, кінематографічна творчість Ж.-Ж. Бенекса, оперна цитата, Jean-Jacques Beineix's cinematic creativity, інтертекстуальність |
| Description: | The relevance of the study. The subject of the intertextual interaction between opera and cinema analyzed in this study is Jean-Jacques Beineix's film «Diva» (1981). The research explores how operatic codes shape the film's narrative, visual, and symbolic structures, creating a multilayered cultural text. Four types of the operatic singer's presence in cinema are identified, including the specific situation in «Diva», where the leading role is performed by opera singer Wilhelmenia Fernandez. Special attention is given to the theme of the voice as a unique phenomenon reconsidered in the context of contemporary artistic issues such as reproduction, replication, simulation, and the quest to preserve authenticity. The film presents numerous allusions to classic opera plots, including Puccini’s «Tosca», Mozart’s «The Magic Flute», Gounod’s «Faust», Verdi’s «Rigoletto», Catalani’s «La Wally», and Wagner’s «Tristan and Isolde». Musical and visual quotations, as well as scenes reminiscent of operatic scenography, are analyzed. The symbolism of motifs such as downfall, sacrifice, and Faustian choice emphasizes the existential dilemmas faced by the characters. The main objective of the study is to reveal the intertextual connections driven by the extensive use of the operatic code in Jean-Jacques Beineix's film «Diva». The methodology employs an interdisciplinary approach combining semiotic analysis, comparative, and historical-cultural research methods. Using semiotics, Jean-Jacques Beineix's «Diva» is examined as a text marked by the operatic code, featuring quotations, allusions, and symbols. Comparative analysis and the historical-cultural approach made it possible to trace the constructive interaction between the artistic means of cinema and opera. The phenomenon of the artistic copy functioning in culture is analyzed within the context of postmodernist critical methodology. Results and conclusions. Thus, the director creates the image of an operatic prima donna in the film, correlating it with categories such as high-low, real-unreal, and art-life, placing it within mythological and fantastical contexts while engaging it in extensive intertextual connections. Simultaneously, this image acquires a symbolic dimension where life and art become inseparable. This interaction proves to be productive not only for cinema, which is enriched by established artistic codes, but also for opera, which gains a «fresh» interpretation of well-known plots, a paradoxical «discovery» of the characters' inner world, and a profound rethinking of musical scores. Предметом аналізу інтертекстуальної взаємодії оперного мистецтва та кінематографа обрано фільм Ж.-Ж. Бенекса «Діва» (1981). Досліджуються шляхи, якими оперні коди формують сюжетну, візуальну та символічну структуру фільму, створюючи багатошаровий текст. Виділено чотири типи присутності оперного співака в кінематографі, до яких належить і специфічна ситуація у «Діві», де головну роль виконує оперна співачка Вільгельмінія Фернандес. Особлива увага приділяється темі голосу як унікального феномена, що переосмислюється в контексті нагальних проблем сучасного мистецтва — репродукції, тиражування, симуляції та прагнення зберегти його автентичність. У фільмі використано численні алюзії до класичних оперних сюжетів, серед яких «Тоска» Дж. Пуччіні, «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, «Фауст» Ш. Гуно, «Ріголетто» Дж. Верді, «Валлі» А. Каталані, «Тристан та Ізольда» Р. Вагнера. Розглядаються музичні, візуальні цитати, сцени, що нагадують оперну сценографію. Символізм мотивів падіння, жертвопринесення та фаустіанського вибору підкреслює екзистенційні дилеми героїв фільму. Аналізується феномен подвійності образу Діви, що об’єднує елементи реального та вигаданого, документального й художнього в різних комунікаціях — сценічній, повсякденній, професійній, з журналістами, фанатами. З’ясовано, що об’єктом інтертекстуальних зв’язків виступає й саме справжнє ім’я виконавиці ролі Синтії Хокінс — Вільгельмінії Фернандес. Ідея усунення грані між життям і мистецтвом реалізується у фільмі за допомогою вибору специфічних місць зйомки, а також звукового оформлення, зокрема несподіваного зіставлення позакадрового та внутрішньокадрового звуку. Проаналізовано міфологічний підтекст фільму, що утворює певний смисловий діапазон існування героїв й одночасно всього світу опери. Розкрито кінематографічне переосмислення ключової для фільму арії Валлі з однойменної опери А. Каталані, що набуває значення метатексту й озвучує кульмінацію кінокартини. |
| Document Type: | Article |
| File Description: | application/pdf |
| Language: | Ukrainian |
| ISSN: | 2522-4190 2522-4204 |
| Access URL: | http://naukvisnyknmau.com.ua/article/view/327884 |
| Accession Number: | edsair.scientific.p..21a823cac654976c76d9b1a999d1716a |
| Database: | OpenAIRE |
| ISSN: | 25224190 25224204 |
|---|