Academic Journal
DIE MENSCHENKONZEPTION IN DER DRAMATURGIE VON H. IBSEN DER 90ER JAHRE: HEDDA GABLER UND BAUMEISTER SOLNESS
| Τίτλος: | DIE MENSCHENKONZEPTION IN DER DRAMATURGIE VON H. IBSEN DER 90ER JAHRE: HEDDA GABLER UND BAUMEISTER SOLNESS |
|---|---|
| Πηγή: | Brecht-Heft: Artikel, Essays, Übersetzungen; Nr. 10 (2024); 14-28 Brecht-Magazine: Articles, Essays, Translations; No. 10 (2024); 14-28 Брехтівський часопис: статті, есе, переклади; № 10 (2024); 14-28 |
| Στοιχεία εκδότη: | Zhytomyr Ivan Franko State University, 2024. |
| Έτος έκδοσης: | 2024 |
| Θεματικοί όροι: | Henrik Ibsen, Realismus, tragic worldview, внутрішній конфлікт, Symbolismus, tragische Weltsicht, realism, neues Drama, naturalism, Menschenkonzeption, нова драма, неоромантизм, H. Ibsen, Neoromantik, neo-romanticism, символізм, inner conflict, innerer Konflikt, symbolism, реалізм, концепція людини, concept of a person, натуралізм, Naturalismus, new drama, трагічне світосприйняття, Г. Ібсен |
| Περιγραφή: | In dem Artikel werden die Werke von H. Ibsen Hedda Gabler (1890) und Baumeister Solness (1892) untersucht, die zu den Spätwerken des berühmten Schöpfers des "neuen Dramas" gehören. Die Darstellung der Menschenkonzeption, die in diesen Stücken vor allem in den zentralen Figuren von Frau und Mann zum Ausdruck kommt, erlaubt es, markante Züge des Tragischen in Ibsens Weltanschauung zu erkennen und seine enge Verbindung mit der Dekadenz als krisenhaftem Weltbild an der Schwelle des 19. und 20. Jahrhunderts offenzulegen. Der dekadente Unglaube nicht nur an die Möglichkeit, glücklich zu sein, sondern auch an die Aussicht, in der äußerst komplexen modernen Welt weiter zu existieren, führt zu katastrophalen Ereignissen im Leben der Figuren, was H.Bloom dazu veranlasste, Ibsens Stücke als "nordische Tragödien" zu bezeichnen. Eine detaillierte künstlerische Analyse der Ursachen des tragischen Todes von Hedda Gabler und Halvard Solness im Kontext der jeweiligen Stücke erfolgt auf der Grundlage einer Synthese der in der europäischen Literatur bis dahin entwickelten Traditionen und speziell im Werk des norwegischen Dramatikers. So erscheinen die "falschen Paare" in Hedda Gabler vor dem Hintergrund realistischer, neoromantischer und naturalistischer Darstellungen der Liebe, von denen jede die Unfähigkeit des modernen Menschen, glücklich zu sein, und das Fehlen eines gesellschaftlichen Strebens nach harmonischem Zusammenleben und kontinuierlicher spiritueller Entwicklung der Persönlichkeit betont. Ohne dies führt die Anhäufung innerer Widersprüche unweigerlich zu einem geistigen und schließlich physischen Tod der Person. Durch die Verbindung von neoromantisch-symbolistischer und realistisch-naturalistischer Tradition in der Darstellung des äußeren und inneren Lebens der Figuren im Stück Baumeister Solness bringt Ibsen den unlösbaren Konflikt zwischen den echten und falschen spirituellen Bedürfnissen des Menschen, den wirklichen und illusorischen Zielen seiner Existenz, den inneren Einstellungen und den Möglichkeiten ihrer Umsetzung im realen Leben zum Ausdruck. Die Komplementarität verschiedener künstlerischer Traditionen schafft die Voraussetzungen für eine tiefgründige künstlerische Analyse und ermöglicht es, das gesamte Spektrum möglicher Versionen menschlicher Existenz in den Gegebenheiten des modernen Lebens aufzuzeigen, die versteckten Widersprüche des geistigen Wesens der Figuren zu offenbaren und den Boden für die modernistische künstlerische Synthese des frühen 20. Jahrhunderts zu bereiten. The article examines Henrik Ibsen’s works Hedda Gabler (1890) and The Master Builder (1892), which belong to the later period of the renowned creator of the "new drama". The exploration of the of the concept of a person in these plays, primarily manifested through the central characters – a man and a woman – in both works allows for the identification of pronounced tragic elements in Ibsen's worldview and reveals its close ties to decadence as a crisis-ridden perception of the world at the turn of the 19th and 20th centuries. The decadent disbelief not only in the possibility of happiness but also in the prospect of continuing to exist in an increasingly complex modern world leads to catastrophic events in the lives of the characters, thus giving H. Bloom the reason to refer to Ibsen’s plays as "northern tragedies". A detailed artistic analysis of the tragic deaths of Hedda Gabler and Halvard Solness in the context of the respective plays is conducted through a synthesis of the literary traditions established in European literature up to that time, as well as within the Norwegian playwright’s oeuvre. Thus, the portrayal of "ill-fated couples" in Hedda Gabler is framed within realist, neo-romantic, and naturalistic traditions of depicting love, each highlighting the inability of modern individuals to achieve happiness, the lack of demand in society for achieving harmonious coexistence of people, ensuring the continuous spiritual growth of the individual. Without such factors, the accumulation of internal contradictions inevitably results in the characters’ spiritual and, eventually, physical demise. In The Master Builder, Ibsen combines neo-romantic-symbolic and realist-naturalistic traditions in his depiction of the characters’ external and internal lives, bringing to light an insoluble conflict between the true and false spiritual needs of a person, real and illusory life goals, and internal guidelines and the feasibility of their realization in the real world. The interplay of various artistic traditions establishes the groundwork for profound artistic analysis, enables a demonstration of the whole range of possible versions of the unfolding of human existence in the circumstances of modern life, uncovers hidden contradictions in the spiritual lives of the characters, and prepares the foundation for the modernist artistic synthesis that would emerge in the early 20th century. У статті розглядаються твори Г.Ібсена "Гедда Габлер" (1890) та "Будівничий Сольнес" (1892), що належать до пізньої творчості знаменитого творця "нової драми". Характеристика концепції людини, що постає у означених п’єсах, втілюючись передусім у центральних для одного та іншого твору образах жінки й чоловіка, дозволяє виокремити виразні риси трагізму в світогляді Ібсена, розкрити його щільний зв’язок із декадансом як кризовим світосприйняттям межі ХІХ–ХХ століття. Декадентська зневіра не лише у можливості бути щасливою, але й взагалі у перспективі продовження буття у надскладному сучасному світі призводить до катастрофічних подій у житті персонажів, що дало Г.Блуму підстави назвати п’єси Ібсена "північними трагедіями". Докладний художній аналіз причин трагічної загибелі Гедди Габлер та Халвара Сольнеса у контексті відповідних п’єс здійснюється з опорою на синтез традицій, напрацьованих на той момент у європейській літературі в цілому й у творчості норвезького драматурга зокрема. Так, "неправильні пари" у п’єсі "Гедда Габлер" постають на тлі реалістичної, неоромантичної та натуралістичної традицій зображення кохання, кожна з яких акцентує неспроможність сучасної людини бути щасливою, відсутність у суспільстві запиту на досягнення гармонічного співіснування людей, забезпечення постійного духовного розвитку особистості, без чого накопичення внутрішніх суперечностей неминуче спричиняє її духовну, а потім і фізичну загибель. Поєднуючи у п’єсі "Будівничий Сольнес" неоромантично-символічну та реалістично-натуралістичну традиції художнього відтворення зовнішнього і внутрішнього буття персонажів, Ібсен виводить назовні нерозв’язний конфлікт між істинними й хибними духовними потребами людини, дійсними й химерними цілями її існування, внутрішніми настановами й можливостями їх реалізації у просторі реального життя. Взаємодоповнення різних художніх традицій створює передумови для глибокої художньої аналітики, дає можливість показати увесь спектр можливих версій розгортання людського існування у обставинах сучасного життя, розкрити приховані суперечності духовного буття персонажів, а також готує підґрунтя для модерністського художнього синтезу початку ХХ століття. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | Ukrainian |
| ISSN: | 2303-9612 2786-6351 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://brecht.zu.edu.ua/article/view/319089 |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.scientific.p..1fb4e6d2cb8f78c903c10c3a8d902431 |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 23039612 27866351 |
|---|