Academic Journal
THE CONCEPTS OF 'FAITH' AND 'CONVERSION' IN MODERN PHILOSOPHICAL AND RELIGIOUS AND ORTHODOX THEOLOGICAL INTERPRETATIONS
| Title: | THE CONCEPTS OF 'FAITH' AND 'CONVERSION' IN MODERN PHILOSOPHICAL AND RELIGIOUS AND ORTHODOX THEOLOGICAL INTERPRETATIONS |
|---|---|
| Source: | Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences.; No. 2(96) (2024); 5-13 Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки; № 2(96) (2024); 5-13 |
| Publisher Information: | Zhytomyr Ivan Franko State University, 2024. |
| Publication Year: | 2024 |
| Subject Terms: | transcendental, ідентичність, religious faith, religious conversion, transformation, трансформація, paradigm, православна теологія, неофіт, neophyte, релігійний досвід, Orthodox theology, трансцендентне, релігійна віра, парадигма, religious experience, релігійне навернення, identity |
| Description: | The article analyses the understanding of the concepts of faith and conversion within the framework of modern philosophical and religious studies and Orthodox theological research strategies. The disclosure of the specifics of the relationship between the phenomena of faith and conversion through the prism of religious studies and theological paradigms is an urgent and important research task. It is determined that in modern Orthodox theology, in particular in neo-patristics, religious faith is interpreted as a volitional choice and a conscious decision to live according to the commandments of God. Christian Revelation is perceived through faith, the content of which is interpreted by the Church. It is established that the philosophical and religious approach involves the study of religious conversion within the framework of two main methodological approaches - classical and modern. The classical approach considers conversion as a sudden impact of an external supernatural force that leads to personal transformation without the active participation of a neophyte. The modern paradigm is to understand conversion as an intersubjective process with a predominance of the rational component. Religious faith is characterised as an existential construct that determines the formation of a person’s worldview and behaviour and has the features of comprehensiveness and integrity. Religious faith is aimed mainly at the sensual perception of a sacred object. The involvement of the subject through faith in the realm of the transcendent illustrates the close connection between faith and conversion, which occupies a special place among the phenomena of religious experience. It is established that conversion consists in joining a religious tradition or changing religious or denominational affiliation. It is proved that despite different interpretations, the common understanding of religious conversion is that it is a phenomenon that leads to significant personal transformations associated with the neophyte’s self-perception. Such changes occur as a result of direct participation in the formation of a new religious identity rather than passive experience. У статті аналізується розуміння концептів віри і навернення у контексті сучасних філософсько-релігієзнавчої і православної теологічної дослідницьких стратегій. Розкриття специфіки співідношення феноменів віри і навернення крізь призму релігієзнавчої і богословської парадигм постає актуальним і важливим дослідницьким завданням. Визначено, що в сучасній православній теології, зокрема в неопатристиці, релігійна віра тлумачиться як вольовий вибір і свідоме рішення жити згідно заповідей Бога. Через віру сприймається християнське Одкровення, зміст якого тлумачиться Церквою. Обґрунтовано, що філософсько-релігієзнавчий підхід передбачає вивчення релігійного навернення у межах двох основних методологічних підходів – класичного і сучасного. Класичний підхід розглядає навернення як раптовий вплив зовнішньої надприродної сили, що призводить до особистісної трансформації без активної участі неофіта. Сучасна парадигма полягає в розумінні навернення як інтерсуб’єктивного процесу з переважанням раціонального компонента. Охарактеризовано релігійну віру як екзистенційний конструкт, що зумовлює формування світогляду та поведінки особистості і має риси всеосяжності та цілісності. Релігійна віра спрямована переважно на чуттєве сприйняття сакрального об’єкта. Залучення суб’єкта через віру до сфери трансцендентного ілюструє тісний зв’язок віри з наверненням, яке посідає особливе місце серед феноменів релігійного досвіду. Встановлено, що навернення полягає у залученні до релігійної традиції або зміну релігійної чи конфесійної належності. Доведено, що незважаючи на різні трактування концепту навернення, спільним є розуміння релігійного навернення як феномена, який призводить до істотних особистісних трансформацій, пов’язаних із самосприйняттям неофіта. Такі зміни відбуваються в результаті не пасивного досвіду, а безпосередньої участі у формуванні нової релігійної ідентичності. |
| Document Type: | Article |
| File Description: | application/pdf |
| Language: | Ukrainian |
| ISSN: | 2663-7650 |
| Access URL: | http://philosophy.visnyk.zu.edu.ua/article/view/316805 |
| Rights: | CC BY NC ND |
| Accession Number: | edsair.scientific.p..0f4829c7bd5a3a36a2df1acdfa6a4418 |
| Database: | OpenAIRE |
| ISSN: | 26637650 |
|---|