Dissertation/ Thesis
Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя осіб з порушеннями слуху
| Τίτλος: | Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя осіб з порушеннями слуху |
|---|---|
| Συνεισφορές: | Дембицька, Наталія Миколаївна, eKNUTSHIR |
| Στοιχεία εκδότη: | 2025. |
| Έτος έκδοσης: | 2025 |
| Θεματικοί όροι: | психологічна реабілітація, ментальне здоров'я, психологічне благополуччя, чинники благополуччя, задоволеність життям, самоприйняття, порушення слуху, autonomy, combat trauma, військовослужбовці, life satisfaction, identity, ідентичність, self-esteem, self-acceptance, hearing impairment, суб'єктивне благополуччя, автономія, інвалідність, бойова травма, самооцінка, psychological rehabilitation, subjective well-being, disability, factors of wellbeing, psychological well-being, military personnel, mental health |
| Περιγραφή: | The relevance of the study is determined by the insufficient number of empirical works that comprehensively examine the influence of both positive (social support, self-acceptance, family support, etc.) and negative factors (emotional handicap, audism) on the subjective well-being of individuals with hearing impairments in Ukraine. Military personnel with such impairments experience a dual burden: sensory maladaptation and stress in extreme conditions. To maintain their well-being, resources that facilitate adaptation even in challenging situations are necessary. The study’s results are important for improving the provision of psychological assistance to this category of individuals. The aim of the study is to theoretically and empirically determine the psychological factors of subjective well-being in individuals with hearing impairments. Research Object: Subjective well-being. Research Subject: Psychological factors of subjective well-being in individuals with hearing impairments. To achieve the aim, the following research tasks were set: 1. To conduct a theoretical and methodological analysis of the issue of subjective well-being, particularly in individuals with hearing impairments, and to develop a theoretical model of the psychological factors of subjective well-being in individuals with hearing impairments based on the findings. 2. Empirically determine the subjective well-being of individuals with hearing impairments. 3. Empirically identify the psychological factors of subjective well-being in individuals with hearing impairments. 4. Develop recommendations for providing psychological support to military personnel and individuals with late-onset hearing loss. To achieve the research objective, the following methods were applied: theoretical methods such as analysis, synthesis, induction, deduction, classification, comparison, generalization, and theoretical modeling; questionnaire for determining individual social and demographic indicators; psychodiagnostic methods including The Multidimensional Scale of Perceived Social Support (G. Zimet), Rosenberg Self-Esteem Scale (M. Rosenberg), Satisfaction with Life Scale (E. Diener), SelfEvaluation of Mental States Questionnaire (G. Eysenck, adapted by S.D.Maksymenko, L.M. Karamushka, T.V.Zaitskova), Psychological Well-Being Scale (K. Ryff), Projective test «Who Am I» (M.Kuhn, T. McPartland), and Hearing Handicap Inventory for Adults (HHIA) (Newman, Weinstein, Jacobson & Hug). Statistical methods included descriptive methods for calculating means, normality check using the Shapiro-Wilk test, comparative methods such as the Mann-Whitney U-test, one-way ANOVA, and Kruskal-Wallis test, correlation analysis to investigate relationships between variables, factor analysis with Oblimin rotation, and multiple regression analysis. Data processing was carried out using Jamovi 2.4.14 and Microsoft Excel. The scientific novelty of the work lies in the fact that, for the first time: a definition of subjective well-being for individuals with hearing impairments has been formulated in both narrow and broad senses. A theoretical model of psychological factors affecting subjective well-being in individuals with hearing impairments has been proposed. The Hearing Handicap Inventory for Adults (HHIA) by C. W. Newman, B. E. Weinstein, G.P.Jacobson & G. A. Hug has been applied to a Ukrainian sample to determine the level of social and emotional handicap in individuals with hearing impairments (reliability was determined using the Cronbach’s α and McDonald’s ω coefficients). The factor structure of subjective well-being in individuals with hearing impairments has been determined, which includes the following latent factors: «Psychological well-being», «Social support», «Handicap», «Psychological distress», and «Aggression». The levels of subjective well-being in individuals with hearing impairments have been identified as low, moderate, and high. It has been empirically confirmed that the key personal psychological factors of subjective well-being in individuals with hearing impairments are «self-acceptance» and «self-esteem». The leading socialpsychological factor is «social support». A psychoeducational leaflet for psychological support of military personnel with hearing impairments has been created. The dissertation consists of 3 chapters. The first chapter presents an analysis of scientific sources dedicated to the concepts of «subjective well-being», «quality of life», «life satisfaction», and their interconnections. The main psychological factors determining subjective well-being in individuals with hearing impairments are outlined, an author’s definition of subjective well-being in individuals with hearing impairments is proposed, and a theoretical model for studying the psychological factors of subjective well-being in these individuals is constructed. The second chapter of the dissertation presents the results of the statistical analysis of the data from the empirical study conducted in 2023-2024. The study involved 270 individuals with hearing impairments, of whom 51 were civilians and 219 were military personnel. The third chapter of the dissertation contains the results of the statistical analysis of the data from the empirical research conducted in 2023-2024. The main findings of the research are as follows: military personnel with hearing impairments demonstrate higher levels of anxiety and rigidity compared to civilians. According to the Life Satisfaction Scale by E. Diener, women with hearing impairments showed a higher level of life satisfaction than men. In terms of cultural identity, the highest levels of life satisfaction were observed among those with a Deaf identity. The highest self-esteem was reported by respondents of adolescent age, individuals with early hearing loss, and civilian respondents. Participants of adolescent age demonstrated the highest results on the autonomy, personal growth, positive relationships, and self-acceptance scales. Emotional and social handicaps were more pronounced in civilian respondents. The best social support, family support, and support from friends were found among middle-aged respondents and those with late-onset hearing loss. The highest levels of social support and support from friends were found among respondents with a Deaf identity. The projective test "Who Am I" by M. Kuhn and T. McPartland revealed different types of identities and self-attitudes among respondents with hearing impairments. As a result of factor analysis, five factors were identified: «Psychological well-being», «Social support», «Handicap», «Psychological distress», and «Aggression». Based on the results of cluster analysis, individuals with hearing impairments were categorized into three groups: those with low, moderate, and high levels of subjective well-being. Multiple regression analysis showed that the significant personal psychological factors are «self-acceptance» and «self-esteem», while the only statistically significant social-psychological factor is «social support». Recommendations for psychologists regarding psychological support for military personnel and individuals with late-onset hearing loss were also provided, along with an authorial psychoeducational support letter for military personnel with hearing impairments. Practical significance of the obtained results: The results can be used for the development of effective psychological rehabilitation programs for military personnel with hearing impairments. The data from the study may serve as a foundation for the creation of state programs aimed at improving the quality of life and creating an inclusive environment for individuals with hearing impairments. Recommendations for the application of psychotechnical techniques will be useful for psychologists working with clients who have acquired hearing impairments. The author’s psychoeducational leaflet for military personnel with hearing impairments will contribute to providing psychological support to this category of individuals. Theoretical and practical developments of this dissertation can be useful for creating a special course in higher education institutions specializing in psychology. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою кількістю емпіричних робіт, що комплексно вивчають вплив позитивних (соціальна підтримка, самоприйняття, сімейна підтримка та ін.) та негативних чинників (емоційний гандикап, аудизм) на суб’єктивне благополуччя осіб із порушеннями слуху в Україні. Військовослужбовці з такими порушеннями зазнають подвійного навантаження: сенсорної дезадаптації та стресу в екстремальних умовах. Результати дослідження важливі для вдосконалення надання психологічної допомоги даній категорії осіб. Мета дослідження – теоретично та емпірично визначити психологічні чинники суб’єктивного благополуччя осіб з порушеннями слуху. Об’єкт дослідження – суб’єктивне благополуччя. Предмет дослідження – психологічні чинники суб’єктивного благополуччя осіб з порушеннями слуху. Для досягнення мети були поставлені наступні дослідницькі завдання: 1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми суб’єктивного благополуччя, зокрема в осіб з порушеннями слуху, на основі чого створити теоретичну модель психологічних чинників суб’єктивного благополуччя в осіб з порушеннями слуху. 2. Емпірично визначити суб’єктивне благополуччя в осіб з порушеннями слуху. 3. Виокремити емпірично психологічні чинники суб’єктивного благополуччя в осіб з порушеннями слуху. 4. Розробити рекомендації щодо надання психологічної підтримки військовослужбовцям та особам з пізньою втратою слуху. Для досягнення дослідницької мети були застосовані такі методи: теоретичні: аналіз, синтез, індукція, дедукція, класифікація, порівняння, узагальнення та теоретичне моделювання. Анкетування: для визначення окремих соціальних та демографічних показників. Психодіагностичні методи: багатовимірна шкала соціальної підтримки (Г. Зімет); шкала самооцінки М. Розенберга; шкала задоволеності життям Е. Дінера; опитувальник «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенка, в адаптації С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Т.В.Зайчикової); 6-шкальна методика «Шкали психологічного благополуччя» К.Ріфф; проективний тест М. Куна, Т. Макпартленда «Хто Я»; опитувальник гандикапу в дорослих з порушеннями слуху. Статистичні методи: описові: визначення середніх. Перевірка нормальності: критерій Шапіро-Уілка. Порівняльні: U-критерій Манна-Уітні, однофакторний дисперсійний аналіз, критерій Крускала-Уолліса. Кореляційний аналіз: для дослідження зв’язків між змінними. Факторний аналіз: Oblimin-ротація. Множинний регресійний аналіз. Обробка даних здійснювалася в Jamovi 2.4.14 та Microsoft Excel. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше: сформульовано визначення суб’єктивного благополуччя для осіб із порушеннями слуху у вузькому та широкому розумінні. Запропоновано теоретичну модель психологічних чинників суб’єктивного благополуччя в осіб з порушеннями слуху. Застосовано опитувальник Hearing Handicap Inventory for Adults (HHIA) авторства C. W. Newman, B. E. Weinstein, G. P. Jacobson & G. A. Hug на українській вибірці для визначення рівня соціального та емоційного гандикапу в осіб з порушеннями слуху (надійність визначено за допомогою критеріїв α Кронбаха та ω МакДональда). Визначено факторну структуру суб’єктивного благополуччя осіб з порушеннями слуху, що включає такі латентні фактори: «Психологічне благополуччя», «Соціальна підтримка», «Гандикап», «Психологічний дистрес» та «Агресивність». Визначено вираженість суб’єктивного благополуччя в осіб із порушеннями слуху: низька, помірна і висока. Емпірично підтверджено, що ключовими особистісними психологічними чинниками суб’єктивного благополуччя осіб з порушеннями слуху є «самоприйняття», «самооцінка». А провідним соціально-психологічним чинником є «соціальна підтримка». Створено психоедукаційний лист психологічної підтримки військових із порушеннями слуху. Дисертація містить 3 розділи. У першому розділі проведено аналіз наукових джерел, присвячених поняттям «суб’єктивне благополуччя», «якість життя», «задоволеність життям» та їх взаємозв’язку. Окреслено основні психологічні чинники, що визначають суб’єктивне благополуччя в осіб з порушеннями слуху, запропоновано авторське визначення суб’єктивного благополуччя в осіб із порушеннями слуху та побудована теоретична модель дослідження психологічних чинників суб’єктивного благополуччя цих осіб. У другому розділі дисертаційного дослідження здійснено обґрунтування вибору психодіагностичного інструментарію для проведення емпіричного дослідження психологічних чинників суб’єктивного благополуччя осіб з порушеннями слуху та надано характеристику вибірки досліджуваних. У дослідженні взяли участь 270 осіб із порушеннями слуху, з яких 51- цивільні, а 219 – військові. Третій розділ дисертації містить результати статистичного аналізу даних емпіричного дослідження, проведеного у 2023-2024 роках. Основні результати дослідження наступні: військовослужбовці з порушеннями слуху виявляють вищі рівні тривожності та ригідності порівняно з цивільними. За результатами шкали задоволеності життям Е. Дінера, жінки з порушеннями слуху виявили вищий рівень задоволеності життям, ніж чоловіки. За культурною ідентичністю найвищі показники задоволеності життям спостерігалися серед опитаних із глухою ідентичністю. Найвищий рівень самооцінки мають опитані юнацького віку, досліджувані з ранньою втратою слуху та цивільні опитані. Учасники дослідження юнацького віку демонструють найвищі результати за шкалами автономії, особистісного зростання, позитивних стосунків та самоприйняття. Емоційний та соціальний гандикап є більш вираженими у цивільних опитаних. Найкраща соціальна підтримка, сімейна підтримка та підтримка друзів виявлені в опитаних середнього дорослого віку та осіб з пізньою втратою слуху. Рівень соціальної підтримки та підтримки друзів є найвищим в опитаних з глухою ідентичністю. Проєктивний тест «Хто Я» М. Куна та Т. МакПартленда виявив різні типи ідентичностей та самоставлення в опитаних з порушеннями слуху. У результаті факторного аналізу було виділено п’ять факторів: «Психологічне благополуччя», «Соціальна підтримка», «Гандикап», «Психологічний дистрес», «Агресивність». За результатами кластерного аналізу досліджувані з порушеннями слуху були розподілені на три групи: з низьким, помірним і високим рівнем вираженості суб’єктивного благополуччя. Множинний регресійний аналіз показав, що значущими особистісними психологічними чинниками є «самоприйняття», «самооцінка», а єдиним статистично значущим соціально-психологічним чинником є «соціальна підтримка». Надано також рекомендації для психологів щодо психологічної підтримки військовослужбовцям та особам з пізньою втратою слуху та представлено авторський психоедукаційний лист підтримки для військовослужбовців з порушеннями слуху. Практична значущість отриманих результатів: Отримані результати можуть бути використані для розробки ефективних програм психологічної реабілітації військовослужбовців з порушеннями слуху. Дані дослідження можуть стати основою для розробки державних програм, спрямованих на підвищення якості життя та створення інклюзивного простору для осіб із порушеннями слуху. Рекомендації щодо застосування психотехнік стануть в нагоді психологам, що працюють з клієнтами з набутими порушеннями слуху. Авторський психоедукаційний лист для військовослужбовців із порушеннями слуху сприятиме наданню психологічної підтримки цій категорії осіб. Теоретичні та практичні розробки даного дисертаційного дослідження можуть стати корисними для створення спеціального курсу у закладах вищої освіти психологічного |
| Τύπος εγγράφου: | Doctoral thesis |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | Ukrainian |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6516 |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.od.....11045..e32de8dba4dfa84fa9f857c08378ce0a |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| Η περιγραφή δεν είναι διαθέσιμη |