| Description: |
Головною метою нашої роботи було визначення анамнестичних та клініко-лабораторних факторів розвитку рецидивного перебігу пієлонефриту. Проаналізовано анамнез, ускладнювальні фактори, клініко-лабораторні показники, супутню гінекологічну патологію та кількість ниркових «шрамів» у 175 жінок із хронічним пієлонефритом. Залежно від кількості рецидивів пацієнток було розподілено на 2 групи: І – основну групу (n = 98) становили обстежені з рецидивним перебігом пієлонефриту (≥ 3 рецидивів упродовж року), ІІ – (n = 77) жінки із спорадичним перебігом захворювання (до 2 разів на рік). Із частотою рецидивів пієлонефриту достовірно асоціюються наявність ускладнювальних факторів (постменопаузальний вік, мікролітіаз, нефроптоз і т.п.) (R = 0,18; p = 0,02), статева активність жінки (χ2 = 5,05; р = 0,03), інфекція сечової системи у матері (χ2 = 24,9; р < 0,001) та запальні захворювання геніталій (R = 0,16; p = 0,04). Ризик формування рецидивного пієлонефриту підвищують удвічі статева активність жінки та ускладнювальні фактори, інфекція сечової системи у матері та супутні запальні захворювання геніталій – у 11,5 та 3,6 раза відповідно. Чутливість сукупності зазначених ознак для прогнозування рецидивного перебігу захворювання становить 61,8 % [95 % CI: 50.9; 71.9], специфічність 50 % [95 % CI: 39.02; 61.0], що унеможливлює їх використання. Наявність ускладнювальних факторів, інфекції сечової системи у матері, статева активність (4-8 разів/місяць) та супутні запальні захворювання геніталій достовірно збільшують ризик формування рецидивного перебігу пієлонефриту, але не можуть бути використані як предиктори. Тому для прогнозування перебігу пієлонефриту необхідний подальший пошук предикторів формування рецидивів, наприклад, імунологічних та біохімічних. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33856 Целью нашей работы было определение анамнестических и клинико-лабораторных факторов развития рецидивирующего течения пиелонефрита. Проанализировано анамнез, осложняющие факторы, клинико-лабораторные показатели, сопутствующую гинекологическую патологию и количество почечных «шрамов» у 175 женщин с хроническим пиелонефритом. В зависимости от количества рецидивов пациентки были разделены на 2 группы: І основную группу (n = 98) составили обследованные с рецидивирующим течением пиелонефрита (≥ 3 рецидивов за год), ІІ – (n = 77) женщины со спорадическим течением заболевания (до 2 раз в год). С частотой рецидивов пиелонефрита достоверно ассоциируются наличие осложняющих факторов (постменопаузальный возраст, микролитиаз, нефроптоз и т.д.) (R = 0,18; p = 0,02), половая активность женщины (χ2 = 5,05; р = 0,03), инфекция мочевой системы у матери (χ2 = 24,9; р < 0,001) и воспалительные заболевания гениталий (R = 0,16; p = 0,04). Риск формирования рецидивирующего пиелонефрита повышают вдвое половая активность женщины и осложняющие факторы, инфекция мочевой системы у матери и сопутствующие воспалительные заболевания гениталий – в 11,5 и 3,6 раза соответственно. Чувствительность совокупности определенных признаков для прогноза рецидивирующего течения заболевания составляет 61,8 % [95 % CI: 50.9; 71.9], специфичность 50 % [95 % CI: 39.02; 61.0], что делает невозможным их использование.Наличие осложняющих факторов, инфекции мочевой системы у матери, половая активность (4-8 раз/месяц) и сопутствующие воспалительные заболевания гениталий достоверно увеличивают риск формирования рецидивирующего течения пиелонефрита, но не могут быть использованы в качестве предикторов. Поэтому с целью прогноза течения пиелонефрита необходим дальнейший поиск предикторов формирования рецидивов: иммунологических и биохимических. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33856 The aim of the research was to define anamnestic and clinical and diagnostic factors leading to recurrent pyelonephritis. The research studied and analyzed the risk and predisposing factors for complicated infection, the clinical features, diagnostic testing, and causative organisms for recurrent pyelonephritis, concomitant gynecologic pathology and the number of kidney scars within 175 women with recurrent pyelonephritis. The patients were divided into two groups in accordance with the frequency of recurrences. The microbial urogenital system spectrum of 98 women with recurrent pyelonephritis (group 1) was compared with 77 women with sporadic pyelonephritis (up to 2 times per year) (group 2). The frequency of recurrent pyelonephritis is closely connected with predisposing factors and complicated infection (such as postmenopausal age, microlithiasis, and nephroptosis and so on) (R=0,18; p=0,02), frequency of sexual intercourse (χ2=5,05; р=0,03), maternal history of urinary tract infection (χ2=24,9; р |