Academic Journal
STUDY OF THE PROPERTIES OF A CATALYST PRODUCED FROM GALVANIC SLUDGE WASTE
| Τίτλος: | STUDY OF THE PROPERTIES OF A CATALYST PRODUCED FROM GALVANIC SLUDGE WASTE |
|---|---|
| Συγγραφείς: | Koval, Myroslava G., Shmyhol, Serhii O., Stoliarenko, Hennadii S. |
| Πηγή: | Journal of Chemistry and Technologies; Vol. 33 No. 3 (2025): Journal of Chemistry and Technologies; 775-789 Journal of Chemistry and Technologies; Том 33 № 3 (2025): Journal of Chemistry and Technologies; 775-789 |
| Στοιχεία εκδότη: | Oles Honchar Dnipro National University, 2025. |
| Έτος έκδοσης: | 2025 |
| Θεματικοί όροι: | purification efficiency, hydrocarbon compounds, каталізатор, вихлопні гази, ефективність очищення, disposal, вуглеводневі сполуки, galvanic waste, гальванічні відходи, важкі метали, утилізація, каталітичне окислення, heavy metals, exhaust gas, catalyst, catalytic oxidation |
| Περιγραφή: | Актуальною у світі є проблема утилізації виробничих та побутових відходів. Забруднення довкілля токсичними промисловими відходами, які є побічними продуктами технологічних циклів більшості машинобудівних, металообробних, приладобудівних та інших підприємств, що широко використовують гальванічні покриття для підвищення корозійної стійкості, зносостійкості і покращення декоративного вигляду виробів, є глобальною екологічною проблемою. У роботі було отримано та проведено дослідження каталізатора, виготовленого із шламових відходів гальванічних виробництв Приладобудівного заводу м. Черкаси (Україна). Проведено аналіз гальванічного шламу полярографічним, комплексометричним, термогравіметричним методами, методом фотоколориметрії щодо його елементного складу на вміст таких важких металів як залізо, мідь, нікель, хром, цинк. Розроблено методику виготовлення та практичним шляхом виготовлено каталізатор на основі шламових відходів гальванічних виробництв із суспензії шламу, що була отримана після очищення стічних вод гальванічного виробництва за наступною методикою: зневоднення шламу до стану сухого порошку, змішування отриманого порошку з розчином активаторів та висушування отриманої суспензії при температурі 150 0С протягом 4 годин; надання форми каталізатору шляхом змішування шламового порошку із суспензією носія та прожарюванням протягом 4 годин при температурі 700-750 0С. Активність отриманого каталізатора перевірено на лабораторній дослідній установці шляхом проведення процесу каталітичного окислення органічних сполук: етанол, ацетон, бутанол та толуол. Встановлено, що за умов максимальної об’ємної швидкості газового потоку 1900 год.-1 в каталітичному реакторі ступінь каталітичного окислення зростає для всіх класів органічних сполук. Починаючи з температури в зоні каталізу 370 0С процес конверсії етанолу, ацетону і бутанолу переходить в кінетичну область, характер перебігу процесу для толуолу зберігається. Максимальна швидкість каталітичного окислення досягається при температурі 400 0С. За таких умов проведення досліджень досягається максимальний ступінь конверсії: для етанолу – 97,1 %, для ацетону – 99,2%, для бутанолу – 90 %, для толуолу – 95,7%. Проблема утилізації промислових і побутових відходів є актуальною в усьому світі. Забруднення навколишнього середовища токсичними промисловими відходами, які є побічним продуктом технологічних циклів більшості машинобудівних, металообробних, приладобудівних та інших підприємств, які широко використовують гальванічні покриття для підвищення корозійної стійкості, зносостійкості та поліпшення декоративного вигляду виробів, є глобальною екологічною проблемою. У даній роботі був отриманий і вивчений каталізатор, виготовлений з шламових відходів гальванічного виробництва на приладобудівному заводі в м. Черкаси (м. Черкаси, Україна). Гальванічний шлам аналізували полярографічними, комплексометричними, термогравіметричними та фотоколориметричними методами за елементним складом та вмістом таких важких металів, як залізо, мідь, нікель, хром, цинк. Розроблено методику виготовлення та практично отримано каталізатор на основі шламових відходів гальванічних виробництв з осадової суспензії, отриманої після обробки гальванічних стічних вод за такою процедурою: зневоднення шламу до сухого порошку, змішування отриманого порошку з розчином активатора та висушування отриманої суспензії при температурі 150 0С протягом 4 годин; формування каталізатора шляхом змішування шламового порошку з суспензією-носієм і прожарювання протягом 4 годин при температурі 700-7 Активність отриманого каталізатора була перевірена на лабораторному дослідному заводі шляхом проведення процесу каталітичного окислення органічних сполук: етанолу, ацетону, бутанолу і толуолу. Встановлено, що при максимальній об'ємній витраті газу 1900 год-1 в каталітичному реакторі ступінь каталітичного окислення зростає для всіх класів органічних сполук. Починаючи з температури в зоні каталізу 370 0С перетворення етанолу, ацетону і бутанолу переходить в кінетичну область, при цьому характер процесу для толуолу зберігається. Максимальна швидкість каталітичного окислення досягається при температурі 400 0С. У цих умовах досягається максимальний коефіцієнт перетворення: для етанолу - 97,1%, для ацетону - 99,2%, для бутанолу - 90%, для толуолу - 95,7%. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | English |
| ISSN: | 2306-871X |
| DOI: | 10.15421/jchemtech.v33i3.331418 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://chemistry.dnu.dp.ua/article/view/331418 |
| Rights: | CC BY |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.issn2306871X..0770eca98fbedc7a5b60e907384e7bea |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 2306871X |
|---|---|
| DOI: | 10.15421/jchemtech.v33i3.331418 |