Academic Journal
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ФЕНОМЕН ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОСТКОМУНІСТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ
| Τίτλος: | ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ФЕНОМЕН ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОСТКОМУНІСТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ |
|---|---|
| Πηγή: | Питання культурології, Iss 38 (2021) |
| Στοιχεία εκδότη: | Kyiv National University of Culture and Arts, 2021. |
| Έτος έκδοσης: | 2021 |
| Θεματικοί όροι: | культура, культурно-історичний потенціал, GN301-674, посткомуністичний простір, глобалізація, діалог культур, Sociology (General), Ethnology. Social and cultural anthropology, HM401-1281 |
| Περιγραφή: | Мета статті — визначити культурно-історичні детермінанти глобалізаційних процесів культури у пострадянському просторі як феномен діалогу культур. Методологію дослідження становлять системний та компаративний методи, що дали змогу визначити специфіку глобалізаційних реалій пострадянського простору. Наукова новизна полягає у розкритті особливостей взаємодії глобалізації культури в цілому та локальних ініціатив національних культур, зокрема української. Висновки. Наголосимо, що глобалізація культури є метафорою, яка не дає можливостей визначити місце окремих культур у просторі тоталізації, гомогенізації та нівеляції культурно-історичного потенціалу в цілому. Посткомуністичний простір, на відміну від пострадянського простору культуротворення, теж є достатньо розмитою дефініцією, бо ліворадикальний локус не втрачає своєї актуальності. Втім, кореляція глобалістських інтенцій метамодернізму та посткомунізму свідчить про певну стратегію альтерглобалізму — поміркованого універсалізму культуротворчих інтенцій. Доведено, що пострадянські країни погано вписуються в ці стратегему та міфологему. Суперетатизм мімікрує в систему національного етатизму за умови розвитку автохтонного капіталізму, який межує з олігархатом. Визначено, що постмодерністське забарвлення національних культур у контексті виникнення стратегії постпостмодерну, або метамодерну, все більше трансформується в різного типу етноренесанси: музеєфікацію, фестивацію традиційних цінностей. Поле діалогу культур звужується, а в умовах локальних конфліктів між країнами колишнього СРСР взагалі сходить нанівець. Відтак, глобалізація як «модернізація», «макдоналізація», «транзитологія» західних цінностей масової культури є глобалістським синдромом нерівності і відображує вже минулий етап національного будівництва культури. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| ISSN: | 2616-4264 2410-1311 |
| DOI: | 10.31866/2410-1311.38.2021.245894 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/download/245894/243492 https://doaj.org/article/e04f488d7cf049e3965b0796da618369 |
| Rights: | CC BY |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.doi.dedup.....72b27f128afb51c387ca665d589d9d5f |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 26164264 24101311 |
|---|---|
| DOI: | 10.31866/2410-1311.38.2021.245894 |