| Περιγραφή: |
Постановка проблеми. Дослідження правових систем світу у сучасних історичних умовах вимагає удосконалення їх класифікації. Це пов’язано з впливом глобалізації на право, внаслідок чого на правовій карті світу з’являються правові системи, які складно віднести до якогось з існуючих типів. Крім того, всередині окремих типів правових систем відбувається внутрішня диференціація, яка має бути відображена у науковій типології. Це, зокрема, стосується розвитку змішаних правових систем. Метою дослідження є обґрунтування тези про наявність двох різновидів змішаних правових систем і розкриття їх особливостей. Для цього використано методи: герменевтичний – для з’ясування сутності наукових підходів до розуміння змішаної правової системи; компаративний – для розкриття відмінностей між існуючими моделями змішаних правових систем; формально-логічний – для формулювання власного критерію класифікації змішаних правових систем та виокремлення їх видів. Результати. Встановлено, що протягом останніх ста років ставлення науковців до змішаного типу правових систем суттєво змінилося. Якщо раніше даний тип сприймався більшістю авторів як нетиповий та екзотичний, то сьогодні його існування практично не викликає сумнівів. Більш того, деякі автори навіть стверджують, що в сучасних умовах всі правові системи мають змішану природу. Існують також непоодинокі спроби класифікації змішаних правових систем, однак їм бракує чіткості критеріїв. Запропоновано серед змішаних правових систем розрізняти гібридні та плюралістичні, окреслено відмінності між ними. Висновки. Сучасний стан порівняльно-правових досліджень дозволяє вказати на суттєві відмінності між гібридним та плюралістичним різновидами змішаних правових систем. Перший вид формується завдяки переплетенню на певній території норм та інститутів різних типів правових систем (у першу чергу – романо-германського та англо-американського); другий вид передбачає паралельне співіснування у державі різних нормативних регуляторів, що адресовані різним групам населення. Problem statement. The study of the legal systems of the world in modern historical conditions requires the improvement of their classification. He is due, among other things, to the impact of globalization on the law, because of which on the legal map of the world appear legal systems, which are difficult to attribute to any of the existing types. In addition, within certain types of legal systems, there is an internal differentiation, which should be reflected in the scientific typology. This applies in particular to the development of mixed legal systems. The purpose of the study is to substantiate the thesis of the existence of two types of mixed legal systems and to reveal their features. For this purpose, the following methods were used: hermeneutic – to clarify the essence of scientific approaches to understanding the mixed legal system; comparative – to reveal the differences between existing models of mixed legal systems; formal-logical – to formulate their criteria for the classification of mixed legal systems and to distinguish their types. Results. It has been established that during the last hundred years the attitude of scholars to the mixed type of legal systems has significantly changed. If earlier most authors perceived this type as atypical and exotic, today its existence is practically beyond doubt. Moreover, some authors even argue that in modern conditions, all legal systems are mixed in nature. There are also many attempts to classify mixed legal systems, but they lack clarity of criteria. It is proposed to distinguish between hybrids and pluralistic among mixed legal systems, the differences between them are outlined. Conclusions. The current state of comparative legal research allows us to point out significant differences between hybrid and pluralistic varieties of mixed legal systems. The first type is formed due to the intertwining of norms and institutions of different types of legal systems (primarily – Romano-Germanic and Anglo-American) in a certain territory; the second type provides for the parallel coexistence in the state of different regulations addressed to different groups of the population. |