| Περιγραφή: |
Метою статті є аналіз особливості психологічної адаптації та педагогічної підтримки здобувачів вищої освіти в умовах сучасної війни в Україні. Підкреслено роль стресостійкості як критичного чинника ефективності навчання, проаналізовано етапи та інструменти психолого-діагностичної підтримки, методи педагогічного впливу, форми спілкування з підопічними на заняттях у межах дистанційного формату. Методами дослідження статті є виділення психолого-педагогічних умов та впровадження ефективних підходів щодо забезпечення адаптації й формування стресостійкості здобувачів освіти в умовах військових дій в Україні, з урахуванням кризових чинників та потреб сучасного освітнього середовища. Результатом дослідження є пропозиції щодо впровадження комплексу заходів (тренінгів, консультацій, підтримувальних програм), спрямованих на розвиток стресостійкості та підвищення адаптаційного потенціалу здобувачів освіти в умовах війни в Україні. Автори наголошують, що воєнні дії в Україні зумовили різку зміну умов життєдіяльності та освітнього середовища, що призвело до зростання рівня психологічного напруження серед здобувачів вищої освіти. Перебування у стані невизначеності, вимушена міграція, втрата соціальних зв'язків, зміна форм навчання та часті переривання освітнього процесу негативно впливають на адаптацію та стресостійкість молоді. Підкреслено, що саме в цих умовах особливої актуальності набуває впровадження психолого-педагогічних механізмів підтримки студентів, здатних забезпечити ефективне пристосування до нових реалій, збереження психічного здоров'я та мотивації до навчання. Стаття розкриває та пояснює суть психолого-педагогічного супроводу як системи формування особистісної зрілості, моральної стійкості та готовності до саморегуляції. Окрема увага приділяється новим освітнім підходам при підготовці майбутніх фахівців, елементам психологічної розрядки та розвитку рефлексивного мислення й синергії педагогіки та психології. Зроблено спробу впровадження у навчальний процес найбільш доцільних методів психолого-педагогічної підтримки здобувачів вищої світи в умовах війни, пошук конструктивних виходів зі стресових ситуацій, практичні методи психолого-педагогічної підтримки та корекції поведінки здобувачів освіти під час оголошеної тривоги, їх напруженого фізичного стану тощо. У висновках доведено, що процес становлення особистості молодої людини в умовах війни в Україні неможливо реалізувати без спеціальної підтримки та різноманітного педагогічного впливу. Спираючись на власні практичні спостереження, автори наголошують, що завданням педагога при цьому є формування такої особистості, свідомість якої та психофізична розвиненість повністю відповідали потребам мотиваційної сфери самої особистості. Матеріал ґрунтується на даних МОЗ України, наукових дослідженнях, практичному досвіді викладачів. |