| Περιγραφή: |
У статті проаналізовано досвід функціонування Народної української академії (малий приватний університет у прифронтовому Харкові) в умовах війни. Розглядається, наскільки стійкими виявилися українські заклади вищої освіти, чи можуть вони зберегти безперервність та якість освіти, а також вийти з кризового стану сильнішими завдяки адаптивному управлінню, гнучкості у прийнятті рішень та соціальним зв'язкам. Введено поняття інституційної життєстійкості — стратегії здатності закладу виживати в екстремальних умовах, максимально використовуючи можливості та мінімізуючи негативні наслідки. Використано метод кейс-стаді для аналізу конкретних заходів ХГУ «НУА» під час війни на основі відкритих документів та акредитаційного звіту. Висвітлено ключові складові стратегії університету, які сприяють його життєстійкості, а також вплив інституційної стійкості на життєстійкість співробітників, викладачів, студентів та стейкхолдерів. |