Academic Journal
Аналіз результатів консервативного і хірургічного лікування переломів хребців при остеопорозі
| Τίτλος: | Аналіз результатів консервативного і хірургічного лікування переломів хребців при остеопорозі |
|---|---|
| Συγγραφείς: | Vitkovskyi, A. N. |
| Πηγή: | Медицина болю, Vol 2, Iss 4, Pp 77-82 (2017) Medicina bolu; Том 2 № 4 (2017): Medicina bolu; 77-82 Pain medicine; Vol 2 No 4 (2017): Medicina bolu; 77-82 |
| Στοιχεία εκδότη: | Interdisciplinary Academy of Pain Medicine, 2017. |
| Έτος έκδοσης: | 2017 |
| Θεματικοί όροι: | хірургічне лікування, консервативне лікування, Anesthesiology, компресійний перелом, пункційна вертебропластика, больовий синдром, RD78.3-87.3, остеопороз, хребець |
| Περιγραφή: | Актуальность. В исследованни представлен анализ результатов консервативного и хирургического лечения 115 больных с переломами позвонков при остеопорозе, которое проводили в отделе хирургии позвоночника ГУ “Институт травматологии и ортопедии Национальной академии медицинских наук Украины” (г. Киев) в 2014–2016 годах. Цель исследования. Провести анализ результатов консервативного и хирургического лечения переломов позвонков с учётом особенностей клинических проявлений остеопороза позвоночника. Материалы и методы. Исследование основывается на анализе результатов обследования и проведенного консервативного и хирургического лечения 115 больных с переломами грудных и поясничных позвонков на фоне остеопороза позвоночника, находившихся на стационарном лечении в отделе хирургии позвоночника. Возраст больных – от 50 до 80 лет, преобладали женщины – 93 (80,86 %) пациентов. Обследование состояло из сбора анамнеза, осмотра больных, клинико-лабораторного обследования, рентгеноденситометрии, обзорной спондилографии в функциональном положении в двух проекциях, МРТ и КТ-обследований. После обследований всем 115 больным было проведено консервативное и хирургическое лечение. Результаты и их обсуждение. Проведен анализ результатов консервативного и хирургического методов лечения больных с компрессионными переломами позвонков при остеопорозе позвоночника. Следует отметить, что консервативные методы лечения требуют длительного периода нахождения пациентов в стационаре, длительного этапа восстановительного лечения, что приводит к обострению хронических соматических заболеваний. Больным, которые были не удовлетворены результатом консервативного лечения, было проведено хирургическое лечение: пункционная вертебропластика сломанных позвонков. Пункционная вертебропластика является альтернативой консервативному лечению переломов позвонков при остеопорозе. Соответственно, хирургический метод лечения (пункционная вертебропластика компрессионных переломов позвонков при остеопорозе) является более позитивным и позволяет улучшить качество жизни в кратчайший срок после пререлома, в первые сутки. Выводы. Среди больных с остеопорозом позвоночника, осложненным компрессионными переломами позвонков, преобладали особы женского пола – 93 пациента (80,9 %), и в возрасте более 70 лет – 50 (43,5 %) пациентов. Вторичный остеопороз определен только у 15 (13,0 %) больных. Для переломов позвонков на фоне остеопороза был характерен болевой синдром средней интенсивности. Умеренные неврологические нарушения встречались у 29 (25,2 %) пациентов и проявлялись нарушением чувствительности (гипестезия и гиперестезия). Нарушение рефлексов отмечали у 22 (19,1 %) больных. Гипотрофию и снижение силы мышц нижних конечностей диагностировали у 13 (11,25 %) пациентов. Нарушение функции тазовых органов отмечено у 11 (9,6 %) пациентов. Положительный результат консервативного лечения получили у 58 (50,4 %) больных, удовлетворительный – у 34 (29,6 %). У 23 (20 %) больных – неудовлетворительный результат, оставался болевой синдром и ограничение двигательной активности. Посля проведения консервативного лечения 115 больным проведена пункционная вертебропластика сломанных позвонков с целью предотвращения их дальнейшей компрессии и развития деформаций позвоночника. Пункционная вертебропластика по эффективности является альтернативой консервативному лечению компрессионных переломов позвонков при остеопорозе; отмечали улучшение у 97 (84,4 %) больных – положительный результат. Удовлетворительный результат получили у 12 (10,4 %) больных. У 6 (5,2 %) больных отмечали неудовлетворительный результат, который проявлялся умеренной вертеброгенной остаточной болью и уменьшением движений в пораженном сегменте позвоночника. Background. The analysis of results of conservative and surgical management of 115 patients suffered from vertebral fractures in osteoporosis, is presented in the research, that has been provided in Vertebral Surgery Department of Institute of Orthopedics and Traumatology of the NAMS of Ukraine (Kyiv) in 2014–2016. Research object. The aim of the research was to make an analysis of conservative and surgical treatment of vertebral fractures considering features of clinical signs of spine osteoporosis. Methods and materials. The research is based on the analysis of the results of examination and conservative and surgical managements of 115 cases with compression vertebral fractures of thoracic and lumbar spine in hospital patients with vertebral osteoporosis treated at the Vertebral Surgery Department. There were 50 to 80 years old patients, the majority of them were women – 93 (80.86 %). The management consisted of taking anamnesis, examination, clinical and laboratory tests, X-ray densitometry, spondylography in functional position in two projections, MRI and CT. All of 115 patients were treated conservatively and surgically after the examination. Results and discussion. There was made an analysis of conservative and surgical treatment of patients suffered from compressive vertebral fractures in case of spine osteoporosis. It should be noticed that conservative methods of management demand longer period of in-patient treatment, durable stage of rehabilitation followed by exacerbation of chronic somatic diseases. Patients disappointed by the results of conservative treatment were treated surgically: percutaneous vertebroplasty of fractured vertebras. Percutaneous vertebroplasty is an alternative method of management to conservative treatment of fractured vertebras in osteoporosis. As a result, surgical treatment (percutaneous vertebroplasty in osteoporosis) has more benefits and allows to improve the quality of life for the very short term, in the first day after fracture. Summary. The majority of patients with spine osteoporosis, complicated by compressive vertebral fractures, constituteв 93 women (80.9%), and 50 patents, aged over 70 (43.5 %). Secondary osteoporosis was determined only in 15 patients (13.0 %). The pain syndrome with moderate intensity was typical for vertebral fractures against the background of osteoporosis. 29 patients (25.2 %) had neurological disorders manifested by sensitive disturbances. Disturbances of reflexes were noticed in 22 (19.1 %) cases. Hypotrophy and diminished muscle power of lower extremities were diagnosed in 13 (11.25 %) patients. Pelvic organs lesions were noticed in 11 (19.6 %) cases. Positive result of conservative treatment occurred in 58 (50.4 %) cases, and acceptable – in 34 (29.6 %) patients. Insufficient result was noticed in 23 (20 %) cases, pain syndrome and limitation of movements persisted. 115 patients underwent percutaneous vertebroplasty of fractured bones after conservative treatment with the aim to prevent further compression and development of spine deformation. The percutaneous vertebroplasty by its results is the alternative way of treatment to conservative management of compressive vertebral fractures in patients with osteoporosis. Improvement of condition was noticed in 97 (84.4 %) cases – positive result. Acceptable effects were in 12 (10.4 %) cases. 6 patients had insufficient result, that appeared with mild residual vertebrogenic pain and limitation of movements in affected spine segment. Актуальність. У дослідженні представлено аналіз результатів консервативного і хірургічного лікування 115 хворих з переломами хребців при остеопорозі, які проходили лікування у відділі хірургії хребта ДУ “Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України” (м. Київ) у 2014–2016 роки. Мета дослідження. Провести аналіз результатів консервативного та хірургічного лікування переломів хребців з урахуванням особливості клінічних проявів остеопорозу хребта. Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на аналізі результатів обстеження та лікування 115 хворих із переломами грудних і поперекових хребців на тлі остеопорозу хребта, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділі хірургії хребта. Вік хворих коливався від 50 до 80 років, переважали жінки – 93 (80,86 %) пацієнтів. Обстеження складалось зі збору анамнезу, огляду хворих, клініко-лабораторного обстеження, рентгенденситометрії, оглядової спондилографії у функціональному положенні у двох проекціях, МРТ та КТ-обстежень. Після обстеження усім 115 хворим було проведено консервативне та хірургічне лікування. Результати та їх обговорення. Проведено аналіз результатів консервативного та хірургічного методів лікування хворих із компресійними переломами хребців при остеопорозі. Треба зазначити, що консервативні методи лікування вимагають тривалого терміну перебування пацієнтів у стаціонарі, пролонгованого етапу відновного лікування, призводять до загострення хронічних соматичних захворювань. Хворим, які були незадоволені результатом консервативного лікування, було проведено хірургічне лікування: пункційна вертебропластика зламаних хребців. Пункційна вертебропластика є альтернативою консервативному лікуванню компресійних переломів хребців на тлі остеопорозу. Відповідно, хірургічний метод лікування – пункційна вертебропластика компресійних переломів хребців при остеопорозі – є найбільш позитивним, дозволяє покращити якість життя у найближчий термін після перелому. Висновки. У хворих з остеопорозом хребта, ускладненого компресійними переломами, переважали особи жіночої статі – 93 (80,9 %) хворих, та пацієнти віком понад 70 років 50 (43,5 %) хворих. Вторинний остеопороз спостерігався лише у 15 (13,0 %) хворих. Для переломів хребців на тлі остеопорозу характерним був больовий синдром середньої інтенсивності. Помірні неврологічні розлади зустрічались у 29 (25,2 %) хворих і проявлялись порушенням чутливості (гіпестезія та гіперестезія). Порушення рефлексів у 22 (19,1 %). Гіпотрофію та зниження сили м’язів нижніх кінцівок діагностували у 13 (11,25 %) хворих. Порушення функції тазових органів – у 11 (9,6 %) хворих. Доб рий результат при консервативному лікуванні отримали у 58 (50,4 %) хворих, задовільний – у 34 (29,6 %). У 23 (20 %) хворих результат незадовільний, залишався больовий синдром та обмеження рухової активності. Після проведення консервативного лікування 115 хворим проведена пункційна вертебропластика зламаних хребців з метою запобігання їх подальшої компресії та розвитку деформацій хребта. Пункційна вертебропластика за ефективністю є альтернативою консервативному лікуванню компресійних переломів хребців при остеопорозі, відзначали покращення у 97 (84,4 %) хворих – добрий результат. Задовільний результат отримали у 12 (10,4 %) хворих. У 6 (5,2 %) хворих відзначали незадовільний результат, який проявлявся помірним вертеброгенним залишковим болем та зменшенням рухливості у пошкодженому сегменті хребта. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | English |
| ISSN: | 2414-3812 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | https://doaj.org/article/3ff9381adf3840f282dc53956a8eae92 https://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/75 |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.dedup.wf.002..6a3aded23e193f9c9b55b4ceddcdfcfb |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 24143812 |
|---|