Academic Journal
MALE BALLET PERFORMANCE OF THE 1930s–1940s IN UKRAINE
| Τίτλος: | MALE BALLET PERFORMANCE OF THE 1930s–1940s IN UKRAINE |
|---|---|
| Πηγή: | Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 43 (2020); 160-167 Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; No. 43 (2020); 160-167 Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 43 (2020); 160-167 |
| Στοιχεία εκδότη: | Kyiv National University of Culture and Arts, 2020. |
| Έτος έκδοσης: | 2020 |
| Θεματικοί όροι: | балет в Україні, хореографія, мужское балетное исполнительство, мужской танец, украинский балет, балет в Украине, хореография, український балет, male ballet performance, male dance, Ukrainian ballet, ballet in Ukraine, choreography, чоловічий танець, чоловіче балетне виконавство |
| Περιγραφή: | The purpose of the article is to identify the special features of Ukrainian male ballet performance in the 1930s – 1940sbased on the analysis of the works by O. Sehal, B. Stepanenko, and O. Stalinskyi. The research methodology is based on theapplication of the historical and biographical approaches to comprehend the work of ballet dancers in chronological order, thecultural approach and art studies analysis to identify the artistic characteristics of male performance and consider its formationin the context of general trends in the development of ballet theatre. Scientific novelty. The features of male ballet performanceof the 1930s – 1940s through the prism of general trends in the development of ballet dance and creative biographies ofthe leading artists were revealed for the first time. Conclusions. The article has demonstrated that Ukrainian male balletperformance as an independent phenomenon began its formation in the 1930s – 1940s, in the context of the reconstructionof ballets of classical heritage (Swan Lake, Sleeping Beauty, Raymonda, Giselle, etc.), the formation and development ofa choreodrama (Red Poppy, The Fountain of Bakhchisaray, Laurencia, etc.), including Ukrainian national ballets (Lileia, ForestSong, etc.). It has been stated that the leading ballet dancers of this period (O. Sehal, B. Stepanenko, O. Stalinskyi, etc.) wereprofessionally trained. The article has revealed the main features of male performance – pronounced acting skills, a high levelof pantomime proficiency as the main expressive means of a drama ballet, a limited number of dance steps in male parts. Thepositive dynamics of the growth of male dance performance was interrupted by the Second World War, during which balletdancers performed at the fronts and in evacuation. In the post-war period, the repertoire of ballet theatres was restored andenriched, but the dominance of director’s principles over choreographic ones led to the crisis of the emasculation of the dancecomponent from the male parts. Цель статьи – на основе анализа творчества А. Сегаля, Б. Степаненко и О. Сталинского выявить особенности украинского мужского балетного исполнительства в 30–40-х годах ХХ в. Методология исследования базируется на историческом и биографическом подходах к осмыслению творчества артистов балета в хронологической последовательности, на культурологическом подходе и искусствоведческом анализе для выявления художественных особенностей мужского исполнительства, рассмотрения его становления в контексте общих тенденций развития балетного театра. Научная новизна. Впервые выявлена специфика мужского балетного исполнительства 30–40-х годов ХХ в. сквозь призму общих тенденций развития балетного танца и творческих биографий ведущих артистов. Выводы. Выяснено, что украинское мужское балетное исполнительство как самостоятельный феномен начало формироваться в 30–40-х годах ХХ в. в условиях реконструкции балетов классического наследия («Лебединое озеро», «Спящая красавица», «Раймонда», «Жизель» и др.) и становления хореодрамы («Красный мак», «Бахчисарайский фонтан», «Лауренсия» и др.), в том числе и украинских балетов («Лилея», «Лесная песня» и др.). Констатировано, что ведущие артисты балета этого периода (А. Сегаль, Б. Степаненко, О. Сталинский и др.) были профессионально подготовлены. Выявлены основные черты мужского исполнительства – ярко выраженное актерское мастерство, высокий уровень владения пантомимой как основным выразительным средством драмбалета, ограниченное количество танцевальных па в мужских партиях. Положительную динамику роста исполнительского мастерства мужского танца прервала Вторая мировая война, во время которой артисты балета выступали на фронтах и в эвакуации. В послевоенный период был восстановлен и обогащен репертуар балетных театров, но доминирование режиссерских принципов над хореографическими привели к кризисным явлениям выхолащивания танцевальной составляющей из мужских партий. Мета статті – на основі аналізу творчості О. Сегаля, Б. Степаненка та О. Сталінського виявити особливості українського чоловічого балетного виконавства в 30–40-х роках ХХ ст. Методологія дослідження базується на історичному та біографічному підходах до осмислення творчості артистів балету в хронологічній послідовності, на культурологічному підході та мистецтвознавчому аналізі для виявлення художніх особливостей чоловічого виконавства, розгляду його становлення в контексті загальних тенденцій розвитку балетного театру. Наукова новизна. Уперше виявлено специфіку чоловічого балетного виконавства 30–40-х рр. ХХ ст. крізь призму загальних тенденцій розвитку балетного танцю і творчих біографій провідних артистів. Висновки. З’ясовано, що українське чоловіче балетне виконавство як самостійний феномен почало формуватися в 30–40-х роках ХХ ст. в умовах реконструкцій балетів класичної спадщини («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Раймонда», «Жізель» та ін.) і становлення хореодрами («Червоний мак», «Бахчисарайський фонтан», «Лауренсія» й ін.), у тому числі й українських балетів («Лілея», «Лісова пісня» та ін.). Констатовано, що провідні артисти балету цього періоду (О. Сегаль, Б. Степаненко, О. Сталінський та ін.) були фахово підготовленими. Виявлено основні ознаки чоловічого виконавства – яскраво виражена акторська майстерність, високий рівень володіння пантомімою як основним виражальним засобом драматичних балетів, обмежена кількість танцювальних па в чоловічих партіях. Позитивну динаміку зростання виконавської майстерності чоловічого танцю перервала Друга світова війна, під час якої артисти балету виступали на фронтах та в евакуації. У післявоєнний період відновлено й збагачено репертуар балетних театрів, але домінування режисерських принципів над хореографічними призвели до кризових явищ вихолощення танцювального складника з чоловічих партій. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | Ukrainian |
| ISSN: | 2410-1176 2616-4183 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/220245 |
| Rights: | CC BY |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.scientific.p..fef1d0434b7935a6d425a39a38fd8f4b |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 24101176 26164183 |
|---|