Academic Journal
Formation of a legal culture of intolerance to domestic violence: a historical and legal analysis of the experience of Ukraine and foreign countries
| Τίτλος: | Formation of a legal culture of intolerance to domestic violence: a historical and legal analysis of the experience of Ukraine and foreign countries |
|---|---|
| Πηγή: | Uzhhorod National University Herald. Series: Law; Vol. 4 No. 90 (2025): Uzhhorod National University Herald. Series: Law; 111-116 Научный вестник Ужгородского национального университета. Серия: Право; Том 4 № 90 (2025): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 111-116 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; Том 4 № 90 (2025): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 111-116 |
| Στοιχεία εκδότη: | Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2025. |
| Έτος έκδοσης: | 2025 |
| Θεματικοί όροι: | domestic violence, legal culture of the individual, criminal offense, історія права зарубіжних країн, правова культура особи, international standards, домашнє насильство, сімейне насильство, історія права України, history of law of foreign countries, history of law of Ukraine, family violence, кримінальне правопорушення, міжнародні стандарти |
| Περιγραφή: | У статті досліджено етапи формування правової культури нетерпимості до домашнього на- сильства в Україні в історичному та сучасному вимірах. Показано, що тривалий час проблема насильства в родині залишалася поза увагою державної політики, оскільки патріархальні традиції домінували в суспільстві й виправдовували жорстоке поводження в межах сім’ї. Висвітлено, що лише з другої половини ХХ століття, під впливом міжнародних правових актів, таких як Статут Організації Об’єднаних Націй, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, а згодом і Стамбульська конвенція, розпочалося формування інституційних засад протидії домаш- ньому насильству. Зазначено, що активна участь громадянського суспільства, правозахисних ор- ганізацій і міжнародних інституцій сприяла поступовому реформуванню українського законодав- ства у напрямі захисту постраждалих, криміналізації насильства та підвищення відповідальності кривдників. У статті проаналізовано ключові нормативно-правові акти України, зокрема закони 2001 та 2017 років, а також наслідки ратифікації Стамбульської конвенції у 2022 році. Крім того, здійснено порівняльно-правовий аналіз підходів до протидії домашньому насильству у Франції, Великій Британії, Австрії, Норвегії, Греції, Болгарії та Аргентині. Окреслено специфіку правових механізмів, профілактичних заходів, практик захисту постраждалих, криміналізації примусового контролю та насильницьких дій. Зроблено висновок про необхідність подальшого запозичення позитивного досвіду зарубіжних країн і удосконалення національної системи запобігання домаш- ньому насильству через розвиток міжвідомчої взаємодії, підвищення правової культури особи- стості та населення і впровадження нульової толерантності до насильства як суспільної норми. Також підкреслено роль освіти, медіа та правозастосовної практики у формуванні нової суспіль- ної свідомості, орієнтованої на захист людської гідності, безпеку й рівність у родинних стосун- ках. Особливу увагу приділено системній превенції, важливості раннього виявлення випадків насильства та розвитку інфраструктури допомоги, включно з кризовими центрами, гарячими лі- ніями та програмами реабілітації постраждалих. The article examines the stages of the formation of a legal culture of intolerance to domestic violence in Ukraine in historical and modern dimensions. It is shown that for a long time the problem of domestic violence remained outside the attention of state policy, since patriarchal traditions dominated society and justified cruel treatment within the family. It is highlighted that only in the second half of the twentieth century, under the influence of international legal acts, such as the UN Charter, the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women, and later the Istanbul Convention, did the formation of institutional principles for combating domestic violence begin. It is noted that the active participation of civil society, human rights organizations and international institutions contributed to the gradual reform of Ukrainian legislation in the direction of protecting victims, criminalizing violence and increasing the responsibility of perpetrators. The article analyzes key regulatory legal acts of Ukraine, in particular the laws of 2001 and 2017, as well as the consequences of the ratification of the Istanbul Convention in 2022. In addition, a comparative legal analysis of approaches to combating domestic violence in France, Great Britain, Austria, Norway, Greece, Bulgaria and Argentina is carried out. The specifics of legal mechanisms, preventive measures, practices of protecting victims, criminalizing coercive control and violent actions are outlined. The conclusion is made about the need to further borrow the positive experience of foreign countries and improve the national system of preventing domestic violence through the development of interagency cooperation, increasing the legal culture of the population and introducing zero tolerance to violence as a social norm. The role of education, media and law enforcement practice in the formation of a new public consciousness focused on the protection of human dignity, security and equality in family relations is also emphasized. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | Ukrainian |
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/339893 |
| Rights: | CC BY NC ND |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.scientific.p..46cf963d4bcc0a16b6079e446ceb82ff |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 23073322 26646153 |
|---|