Academic Journal
Features of the clinical course of post-COVID syndrome in patients with type 2 diabetes mellitus
| Τίτλος: | Features of the clinical course of post-COVID syndrome in patients with type 2 diabetes mellitus |
|---|---|
| Πηγή: | Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; No. 1 (2025); 57-62 Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; № 1 (2025); 57-62 |
| Στοιχεία εκδότη: | УНПЦЕХ, ТЕОіТ МОЗ України (URPCES, TEO&T of the Ministry of Health of Ukraine), 2025. |
| Έτος έκδοσης: | 2025 |
| Θεματικοί όροι: | якість життя, COVID‑19, спірометрія, quality of life, цукровий діабет 2 типу, type 2 diabetes mellitus, spirometry, bioimpedance analysis, біоімпедансометрія, post-COVID syndrome, echocardiography, ехокардіографія, постковідний синдром |
| Περιγραφή: | bjective — to examine the features of the clinical progression of post‑COVID syndrome in in patients with type 2 diabetes mellitus Materials and methods. The study included 53 patients with type 2 diabetes mellitus without post‑COVID syndrome (Group I) and 49 patients with post‑COVID syndrome (Group II). General clinical methods were used (collection of complaints, medical history, and physical examination). The quality of life of patients was assessed using the SF‑36 questionnaire. Key clinical symptoms of post‑COVID syndrome, pulmonary function, anthropometric measurements via bioimpedance analysis, structural and functional changes in the myocardium, and disturbances in rhythm and conduction were analyzed. Dyspnea severity was evaluated using the Modified Medical Research Council Dyspnea Scale (mMRC). Patients’ exercise tolerance was assessed using the 6‑minute walk test (patient walking at their own pace on a pre‑measured distance). Results. Patients with type 2 diabetes and post‑COVID syndrome reported more frequent complaints of prolonged cough, chest pain, shortness of breath, fatigue, muscle weakness, episodes of extreme exhaustion, sleep disturbances, anxiety, and depression. Additionally, they experienced heart palpitations, joint pain, abdominal pain, diarrhea, and fever. SF‑36 questionnaire data revealed reduced quality of life (declines in physical functioning, general health, vitality, emotional well‑being, and reduced tolerance to physical activity). A higher body mass index (BMI) and percentage of visceral fat, along with lower muscle mass, were noted. At the same time, pulmonary function values were significantly lower compared to the comparison group. Sinus tachycardia, supraventricular and ventricular extrasystole, atrial fibrillation, conduction disturbances, as well as more pronounced structural and functional changes in the left atrium, aortic diameter, posterior wall thickness, interventricular septal thickness (in both systole and diastole), and right ventricle were more common. Conclusions. The clinical course of post‑COVID syndrome in patients with type 2 diabetes is associated with reduced quality of life, more pronounced structural and functional myocardial changes (as evidenced by echocardiography), and impaired pulmonary function (as shown by spirometry), alongside a higher BMI, greater visceral fat percentage, and lower muscle mass. Мета роботи— вивчити особливості клінічного перебігу постковідного синдрому (ПС) ухворих на цукровий діабет (ЦД) 2типу. Матеріали та методи. Обстежено 53 хворих на ЦД 2типу без ПС та 49 пацієнтів із ПС. Використовували загальноклінічні методи (збір скарг, даних анамнезу та фізикальне обстеження). Якість життя пацієнтів вивчали за допомогою опитувальника SF‑36. Досліджували основні клінічні симптоми ПС, функції зовнішнього дихання, показники антропометрії та біоімпедансометрії, структурно‑функціональні зміни міокарда. Проаналізовано порушення ритму та провідності. Виразність задишки оцінювали за Модифікованою шкалою задишки Медичної дослідницької ради (The Modified Medical Research Council Dyspnea (mMRC)). Толерантність пацієнтів до фізичного навантаження визначали за тестом із 6‑хвилинною ходьбою (ходьба на певну дистанцію увласному темпі). Результати. Хворі на ЦД 2типу зПС частіше скаржилися на тривалий кашель, біль угрудній клітці, задишку, втому, м’язову слабкість, напади різкої втоми, порушення сну, тривогу, депресію, серцебиття, біль усуглобах, біль уживоті, діарею та лихоманку. За даними опитувальника SF‑36 виявлено зміни якості життя (зниження фізичної активності, загального здоров’я, життєздатності, емоційного статусу, толерантності до фізичного навантаження). Уцих працієнтів виявлено вищі індекс маси тіла та відсоток вісцерального жиру йменшу м’язову масу. Форсована життєва ємність легень та об’єм форсованого видиху за 1 секунду були статистично значущо нижчими, ніж угрупі порівняння. Частіше реєстрували синусову тахікардію, суправентрикулярну йшлуночкову екстрасистолію, фібриляцію передсердь, порушення провідності, виразніші структурно‑функціональні зміни розмірів лівого передсердя. Висновки. Клінічний перебіг ПС упацієнтів із ЦД 2типу супроводжується зниженням якості життя, виразнішими структурно‑функціональними змінами міокарда (за даними ехокардіографії), порушеннями функції зовнішнього дихання (за даними спірометрії) на тлі вищого індексу маси тіла йвідсотка вісцерального жиру та меншої м’язової маси. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | Ukrainian |
| ISSN: | 1818-1384 2519-2582 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/325854 |
| Rights: | CC BY ND |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.scientific.p..3aeccad65bfe6988481c8ef3b8bc1964 |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 18181384 25192582 |
|---|