Academic Journal
вера; уверенность; доверие; смысложизненный потенциал; логотерапия
| Title: | вера; уверенность; доверие; смысложизненный потенциал; логотерапия |
|---|---|
| Source: | Наукові праці. Філософія; Том 300, № 288 (2017) |
| Publisher Information: | Чорноморський державний університет імені Петра Могили, 2018. |
| Publication Year: | 2018 |
| Subject Terms: | вера, уверенность, доверие, смысложизненный потенциал, логотерапия, faith, confidence, trust, meaning of life, logotherapy, віра, впевненість, довіра, сенсожиттєвий потенціал, логотерапія |
| Description: | In the conditions of modern globalization processes, when the objective content of the human value-based world becomes more and more diverse, becomes unstable, uncoordinated, changing, when the possibility of obtaining absolute truths actualizes, people increasingly resort to the search for irrational systems of the worldview. In this context, a person, including religious faith, as a construct and a unique imperative of his identity, is attached to the transcendent realm, the opportunity to spiritually enrich himself and secure himself from a state of insecurity and depression. At the same time, often these processes contribute to the emergence of new social risks, religious conflicts. It is a question of the Other, where the religious faith assumes a radical asymmetry between the I and the Other, or the philosophy of dialogue and related with it questions of responsibility, trust, which in turn form the principle of tolerance as a construct of mutual understanding, respect, perception of the Other with another faith. The purpose of this article is to try to understand the potential of meaning of life of religious faith. The methodology of research of this problem is systemic, functional, tolerant approaches. Contextualization is also used to demonstrate the unity of the theoretical positions of the teachings in religious faith. With the help of these approaches, the features of religious faith, its ability to construct a person’s living space, «soften» existential tension, promote emotional relaxation and calmness are revealed. In the work the opinion is held that in religious faith the immanent and transcendent relationship is expressed, the individual’s desire to go beyond his own limits towards the absolute and thereby contribute to the constitution of his own integrity. The process of comprehending religious faith, with all its diversity, contains a powerful spiritual potential, induces a person to a relentless thirst for self-determination, to great inner concentration and spiritual trials. Освещается смысложизненная направленность религиозной веры и раскрывается ее динамический характер. Утверждается, что вера и смысл неотделимы друг от друга, поскольку именно религиозная вера ярко высвечивает смысложизненные ориентиры человека, задает соответствующие параметры его жизнедеятельности. А выступая еще и познавательным средством, она выстраивает своеобразный проективный образ человеческого бытия в его интенции к будущему. Отмечается терапевтическая функция религиозной веры, которая удовлетворяет психологические потребности индивида, «смягчает» экзистенциальное напряжение, способтвует эмоциональной разрядке и успокоению; она выступает не только как внутреннее отношение человека к миру, в результате которого происходит выстраивание собственной субъективности, но и как фактор, который стабилизирует душевное состояние личности. В данном случае религиозная вера рассматривается как смысложизненный конструкт духовности человека. Висвітлюється сенсожиттєва спрямованість релігійної віри та виявляється її динамічний характер. Стверджується, що віра і сенс невіддільні один від одного, позаяк саме релігійна віра яскраво висвічує сенсожиттєві орієнтири людини, задає відповідні параметри її життєдіяльності. А виступаючи ще й пізнавальним засобом, вона вибудовує своєрідний проективний образ людського буття в його інтенції до майбутнього. Наголошується на терапевтичній функції релігійної віри, яка задовольняє психологічні потреби індивіда, «пом’якшує» екзистенційну напругу, надає емоційну розрядку і заспокоєння; вона постає не лише як внутрішнє ставлення людини до світу, у результаті якого відбувається вибудовування власної суб’єктивності, а й той чинник, який стабілізує душевний стан особистості. В цьому випадку релігійна віра розглядається як сенсожиттєвий конструкт духовності людини. |
| Document Type: | Article |
| File Description: | application/pdf |
| Language: | Ukrainian |
| ISSN: | 2414-0279 |
| Access URL: | http://philosophy.chdu.edu.ua/article/view/132156 |
| Accession Number: | edsair.scientific.p..12463f649eceb3b0ce6e537931716ed2 |
| Database: | OpenAIRE |
| ISSN: | 24140279 |
|---|