Academic Journal
Правовість антропо-соціальних явищ: філософські засади ідентифікації
| Τίτλος: | Правовість антропо-соціальних явищ: філософські засади ідентифікації |
|---|---|
| Πηγή: | Philosophy of Law and General Theory of Law; № 1 (2019); 32-40 Философия права и общая теория права; № 1 (2019); 32-40 Філософія права і загальна теорія права; № 1 (2019); 32-40 |
| Στοιχεία εκδότη: | Yaroslav Mudryi National Law University, 2019. |
| Έτος έκδοσης: | 2019 |
| Θεματικοί όροι: | плюралізм праворозуміння, причини плюралізму праворозуміння, потребовий дослідницький підхід, потребове розуміння правовості явищ, плюрализм правопонимания, причины плюрализма правопонимания, потребностный исследовательский подход, потребностное понимание правовости явлений, the plural understanding of the law essence, the reasons of the plurality of the law understanding, necessity oriented approach, necessity oriented understanding of the legality of phenomena, 16. Peace & justice |
| Περιγραφή: | The article is focused on analysis of some fundamental aspects of the plural understanding of the law essence. In particular there are suggested more than a dozen social phenomena, which still are named by the word “law”. These phenomena have been found in the course of research undertaken in the early 2000’s at the Law faculty of the Lviv National University named after Ivan Franko. The article reveals the main reasons of the plurality of law understanding (social and epistemological). It’s been found the common feature of the mentioned phenomena, which allows the interested individuals to reflect them with the same term – «law». This feature is the capacity of those social phenomena to contribute in satisfaction (meeting) the needs and interests of the relevant social actors (either individual or collective). All in all, it is concluded that according to such methodological approach – so called necessity oriented approach – the law is considered as capabilities to meet the relevant human needs, which are necessary for the existence and development of the social life participants and these needs are resulted from the achieved level of development of the specific historical society and are secured by the social obligations of the relevant social actors. Стаття присвячена аналізу низки фундаментальних аспектів плюралістичності праворозуміння. Зокрема, спираючись на результати унікального єтимолого-правового дослідження, проведеного напочатку 2000-х років на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, виявляються понад десяток різноманітних соціальних явищ, стосовно яких й донині використовується термін «право». З’ясовуються основні причини плюралізму праворозуміння (соціальні та гносеологічні). Виявляється та спільна риса зазначених явищ, наявність якої дозволяє зацікавленим суб’єктам відображати їх одним і тим самим термінопоняттям: «право». Такою рисою є здатність відповідних явищ сприяти задоволенню потреб та інтересів тих чи інших суб’єктів суспільства (чи-то індивідуальних, чи-то колективних). У підсумку резюмується, що за такого методологічного – так званого потребового – підходу правом слід вважати можливості задоволення певних людських потреб, котрі необхідні для існування і розвитку учасників суспільного життя, зумовлені досягнутим рівнем розвитку конкретно-історичного соціуму та забезпечені соціальними обов’язками його відповідних суб’єктів. Статья посвящена анализу философских аспектов правопонимания. В частности, исходя из результатов уникального етимолого-правового исследования, проведенного вначале 2000-х годов на юридическом факультете Львовского национального университета имени Ивана Франко, выявляются более десятка различных социальных явлений, отображаемых терминопонятием «право». Выясняются основные причины плюрализма правопонимания (социальные и гносеологические). Констатируется то общее свойство таких явлений, наличие которого дает основание заинтересованным субъектам отображать их указанным терминопонятием. Таким свойством оказывается способность таких явлений содействовать удовлетворению потребностей и интересов тех или иных субъектов общества (толи индивидуальных, толи коллективных). В итоге резюмируется, что при таком – потребностном – методологическом подходе правом следует считать возможности удовлетворения определенных человеческих потребностей, необходимые для существования и развития членов общества, обусловленные достигнутым уровнем его развития и обеспечиваемые социальными обязанностями его субъектов. |
| Τύπος εγγράφου: | Article |
| Περιγραφή αρχείου: | application/pdf |
| Γλώσσα: | Ukrainian |
| ISSN: | 2227-7153 |
| Σύνδεσμος πρόσβασης: | http://phtl.nlu.edu.ua/article/view/186433 |
| Rights: | CC BY |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.scientific.p..0c8466d6d67f7feb4f3b8d1c0c9e13ad |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
| ISSN: | 22277153 |
|---|