Academic Journal
The elite quality of higher education as a consequence of global internationalization
| Title: | The elite quality of higher education as a consequence of global internationalization |
|---|---|
| Authors: | DEBYCH, M. A., HUMENNA, O. A. |
| Source: | Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy; № 75 (2018); 105-118 Гуманитарный вестник Запорожской государственной инженерной академии; № 75 (2018); 105-118 Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії; № 75 (2018); 105-118 |
| Publisher Information: | Zaporizhzhia National University, 2019. |
| Publication Year: | 2019 |
| Subject Terms: | UDC 37.014.5/25, еволюція вищої освіти, криза людства, роль наук і вищої освіти, глобалізація та інтернаціоналізація, якість вищої освіти, PhD-фахівці як інтернаціональний 'продукт', the evolution of higher education, the crisis of mankind, the role of science and higher education, globalization and internationalization, the quality of higher education, PhD specialists as an international product, 9. Industry and infrastructure, 4. Education, 8. Economic growth, 10. No inequality, 16. Peace & justice, эволюция высшего образования, кризис человечества, роль наук и высшего образования, глобализация и интернационализация, качество высшего образования, PhD-специалисты как интернациональный 'продукт', 3. Good health |
| Description: | The relevance of the research topic. After the World War II the leaders and intellectuals of the world were forced to look for new principles and methods of management. New theories for analysis of complex systems appeared. The D. Meadows’ group from the Club of Rome and other analysts discovered the fact of the deepening humanity in an irreversible and deadly crisis. Up to now, economists and politicians have not offered a way to guarantee rescue. However, there is a consensus that hopes can be linked to the development of education and science in the world. The phrase “internationalization of higher education (IHE)” is used more and more often, and the number of scientific works is growing rapidly. However, in our opinion, the phenomenon of IHE is perceived superficially because of inattention to the latest scientific achievements, which are not followed by humanities scholars. This caused our interest and stimulated the desire to prove that global process of IHE started in accordance with the laws of the evolution of industrial production.The purpose of our study is to apply the theory of analysis of very large systems to the phenomena of kinds and variants internationalization to obtain the most probable scenarios for human progress. The task of the study is seen in the critical analysis of the trend we noted in the process of training the PhD-level professional in space and time and transforming the figure of a young worker from a national to an international “product” of the systems of education and training. The methodology of the research was dictated by the chosen goal and tasks under the pressure of the grandiose object – a complex of educational systems in a globalized planet environment. This is due to the use of the means of many sciences, theories of systemic research and a multidisciplinary approach in the conditions of global evolutionism.The results of the study in their essence, are still based on historical methods, in conjunction with the achievements of young sciences – synergetics, theories of complex systems, and others. An original table was created to match the agrarian, industrial and informational societies – those within which the system of higher education had been developed. The direction of its characterization has proven that the autonomy of universities has been diminished at present, the size of the whole system and its orientation towards political and economic demands have increased. It is indicated at the time when the high school began to lose its national character and to acquire features of internationality. It is noted that this coincided with the growth of the volume and impact of globalization and its study mainly within the humanities.The widespread representation of the interaction in higher education with the influences of globalization and internationalization, the basic definitions and differentiation, etc. is presented. The newest data on internationalization within the universities and far beyond them in state and interstate institutions are presented.The conclusions and recommendations formulated and proved the main hypothesis of our study and its main result. It consists in the fact that the higher school in general began to reproduce the path of industry with its variant of internationalization – a combination of products of many countries. We argue that in higher education the division of time and space of educational programs, institutions, places of internship, etc. began. Instead of ensuring PhD competences within a single state, basic schooling is found to be more profitable in one place, the profile secondary is in the other, the baccalaureate or master’s program in the country “A”, postgraduate study somewhere in “B”, the final professional development in the best world’s centers of MBA or some other training in London or Harvard. From this follows the following conclusion: Ukraine’s resources are already inadequate for the preparation of national personnel of the highest world quality. Such a “product” has already become international Актуальность и разработка проблемы. После II мировой войны руководители и ведущие ученые человечества были вынуждены искать новые принципы и методы управления. Появились новые теории анализа сложных систем. Группа Д. Медоуза в Римском клубе и другие аналитики обнаружили факт погружения человечества в необратимый и смертельный кризис. До сих пор экономисты и политики не предложили способ гарантировать спасение. Однако есть консенсус, что надежды могут быть связаны с развитием образования и науки в мире. Поэтому все чаще используется фраза «интернационализация высшего образования (ИВО)», Однако, в подобных материалах, по нашему мнению, явление интернационализации высшего образования осознается поверхностно, что обусловлено преимущественно невниманием к новейшим научным достижениям, за которыми не следят исследователи-гуманитарии. Это вызвало наш интерес и стимулировало желание доказать, что в мире начался процесс тотально глобальной интернационализации высшей школы согласно законам эволюции не образования, а промышленных производств.Цель нашего исследования – применение теории анализа очень больших систем к явлениям интернационализации всех видов и вариантов с получением максимально достоверных сценариев прогресса человечества.Задачи исследования мы видим в критическом анализе замеченного нами тренда фрагментации процесса подготовки кадров высших квалификаций в пространстве и времени и преобразования фигуры молодого работника из национального в международный «продукт» деятельности имеющихся классических и новых систем обучения и профессиональной подготовки.Методологию исследования диктовали цель и задачи под давлением грандиозности объема и сложности объекта исследования – комплекса систем образования в глобальной всепланетной среде. Этим обусловлено использование средств многих наук, теорий системных исследований и мультидисциплинарный подход в условиях глобального эволюционизма.Результаты исследования в своей основе все же опираются на исторические методы в сочетании с достижениями молодых наук – синергетики, теории сложных систем и др. Была создана оригинальная таблица для сопоставления аграрного, индустрального и информационного обществ – тех, в пределах которых развивалась система высшего образования. Наведение ее характеристик доказало, что с приближением к настоящему уменьшалась автономия университетов, рос размер всей системы и ее ориентированность на политико-экономические запросы. Указан тот период времени, когда высшая школа начала терять свой национальный характер и приобретать черты интернациональности. Отмечено, что это совпало с ростом объема и влияния глобализации и изучением ее преимущественно в пределах гуманитарных наук. Изложены распространенные представления о взаимодействии в высшем образовании воздействий глобализации и интернационализации, основные определения и дифференциации и тому подобное. Приведены новейшие данные об учете интернационализации в пределах университетов и далеко за их пределами в государственных и межгосударственных институциях. В выводах и рекомендациях сформулирована и доказана основная гипотеза всего нашего исследования и его главный результат. Он состоит в том, что высшая школа в целом стала воспроизводить путь промышленности с ее вариантом интернационализации – сочетанием в изделиях продукции многих государств.Главный вывод: мы утверждаем, что и в высшем образовании началось разделение во времени и пространстве учебных программ, заведений, мест стажировок и т.д. Вместо обеспечения получения PhD-компетентности в пределах одного государства выгоднее оказывается базовое школьное образование в одном месте, профильное среднее в другом, бакалаврская или магистерская программа в стране «А», аспирантура где-то в «В», окончательное профессиональное совершенствование в лучшем в мире центре МВА или какой-то другой подготовки в Лондоне или Гарварде. Из этого следует вывод: ресурсы Украины или другого государства уже оказываются недостаточными для подготовки национальных кадров наивысшего мирового качества. Подобный «продукт» уже стал интернациональным Актуальність і розробка проблеми. Після II світової війни керівники і провідні науковці людства були змушені шукати нові принципи і методи управління. З’явилися нові теорії аналізу складних систем. Група Д. Медоуза в Римському клубі та інші аналітики виявили факт занурення людства в незворотну і смертельну кризу. Досьогодні економісти і політики не запропонували спосіб гарантувати порятунок. Однак є консенсус, що надії можуть бути пов'язані з розвитком освіти та науки в світі. Тому все частіше використовується фраза «інтернаціоналізація вищої освіти (ІВО)», а кількість наукових праць стрімко зростає. Однак, на нашу думку, феномен ІВО сприймається поверхово через неуважність до останніх наукових досягнень, за якими не слідкують науковці-гуманітарії. Це викликало наш інтерес і стимулювало прагнення довести, що в світі процес ІВО розпочався відповідно до законів еволюції промислового виробництва.Метою нашого дослідження є застосування теорії аналізу дуже великих систем до явищ інтернаціоналізації всіх видів і варіантів для отримання найбільш ймовірних сценаріїв людського прогресу. Завдання дослідження ми вбачаємо в критичному аналізі поміченого нами тренду фрагментації процесу підготовки кадрів найвищих кваліфікацій у просторі й часі та перетворення фігури молодого працівника з національного в інтернаціональний “продукт” діяльності наявних класичних і нових систем навчання і професійної підготовки.Результати дослідження в своїй основі все ж спираються на історичні методи у поєднанні з досягненннями молодих наук – синергетики, теорій складних систпем та ін. Була створена оригінальна таблиця задля співставлення аграрного, індустрального та інформаційного суспільств – тих, у межах яких зростала система вищої освіти. Наведення її характеристк довело, що з наближенням до сьогодення зменшувалася автономія університетів, зростав розмір всієї системи та її орієнтованість на політично-економічні запити. Вказано період часу, коли вища школа розпочала втрачати свій національний характер і набувати рис інтернаціональності. Відзначено, що це співпало зі зростанням обсягу і впливу глобалізації та вивченням її переважно у межах гуманітарних наук.У статті викладено поширені уявлення про взаємодію у вищій освіті впливів глобалізації та інтернаціоналізації, основні визначення і диференціацію тощо. Наведені новітні дані про врахування інтернаціоналізації у межах університетів та далеко поза ними в державних та міждержавних інституціях. У висновках і рекомендаціях сформульована і доведена основна гіпотеза всього нашого дослідження та його головний результат. Він полягає у тому, що вища школа в цілому стала відтворювати шлях промисловості з її варіантом інтернаціоналізації – поєднанням у виробах продукції багатьох держав.Наш висновок: ми стверджуємо, що і у вищій освіті розпочався поділ у часі й просторі навчальних програм, закладів, місць стажування і т.д. Замість забезпечення отримання PhD-компетентності у межах однієї держави вигіднішим виявляється базове шкільне навчання в одному місці, профільне середнє – в іншому, бакалаврська чи магістерська програма у країні “А”, аспірантура – десь у “В”, остаточне професійне вдосконалення – у кращому в світі центрі з МВА чи якоїсь іншої підготовки в Лондоні чи Гарварді. З цього випливає що ресурси України чи навіть більшої держави вже виявляються недостатніми для підготовки національних кадрів найвищої можливої світової якості. Подібний “продукт” вже став інтернаціональним |
| Document Type: | Article Other literature type |
| File Description: | application/pdf |
| ISSN: | 2072-7941 2072-1692 |
| DOI: | 10.26661/2072-7941.2018.155557 |
| Access URL: | http://vestnikzgia.com.ua/article/download/155557/156228 http://vestnikzgia.com.ua/article/view/155557 |
| Rights: | CC BY |
| Accession Number: | edsair.doi.dedup.....9d4e82f1edc20eb8359715ed47117616 |
| Database: | OpenAIRE |
Be the first to leave a comment!