| Description: |
У статті розглянуто поняття «цифрова грамотність» крізь призму наукових підходів ряда австралійських та українських дослідників, що дозволило простежити його еволюцію та сучасне трактування. Підкреслюється, що цифрова грамотність сформувалася на основі інших видів грамотності – комп'ютерної, інформаційної, ІКТ-грамотності тощо, які на різних етапах розвитку цифрових технологій відображали специфічні потреби суспільства в освітній та професійній діяльності. У статті окреслено перехід від вузько технічного розуміння цифрової грамотності як сукупності мінімальних умінь працювати з комп'ютером і програмами до комплексного поняття, яке включає інформаційні, медійні, комунікативні, критичні та етичні навички. Окремо звернено увагу на підходи австралійських учених, які розробляють рамкові моделі цифрової грамотності для закладів вищої освіти. Такі моделі спрямовані на формування у студентів не лише технічних умінь, а й здатності до пошуку, оцінювання й створення контенту, комунікації у цифровому середовищі, безпечного та відповідального використання онлайн-ресурсів. В українських наукових працях акцент робиться на практичному значенні цифрової грамотності як важливої складової підготовки сучасного фахівця. Вона розглядається як необхідність швидко й ефективно застосовувати цифрові інструменти у професійній та навчальній діяльності, перевіряти достовірність джерел інформації, брати участь у колективних формах взаємодії та створювати власний контент. Порівняльний аналіз засвідчив наявність як спільних рис, так і відмінностей у підходах двох наукових традицій. Спільним є розуміння цифрової грамотності як багатокомпонентного феномену, що поєднує знання, навички та установки для ефективної діяльності в цифровому середовищі. Відмінності полягають у тому, що в Австралії цифрова грамотність інтегрована у стратегії розвитку університетів та навчальні програми, тоді як в Україні вона здебільшого досліджується як теоретична та прикладна категорія. Отримані результати підкреслюють, що цифрова грамотність є ключовим чинником розвитку освіти, науки та суспільства в сучасному цифровому світі, а її подальше сприйняття має брати за основу як міжнародний досвід, так і національні освітні пріоритети. |