ПРО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЩОРІЧНИХ ОСНОВНИХ ВІДПУСТОК В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
| Τίτλος: | ПРО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЩОРІЧНИХ ОСНОВНИХ ВІДПУСТОК В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ |
|---|---|
| Στοιχεία εκδότη: | Zenodo, 2024. |
| Έτος έκδοσης: | 2024 |
| Θεματικοί όροι: | щорічна відпустка, працівник, роботодавець, право на відпустку, оплачувана відпустка, правове регулювання |
| Περιγραφή: | В даній статті досліджується розвиток правової бази, що регулює щорічні основні відпустки та розглядаються сучасні тенденції формування їх регулювання. Щорічна основна відпустка є фундаментальним аспектом трудового законодавства, надаючи працівникам необхідний час для відпочинку, відновлення сил і вирішення особистих справ. У дослідженні розглядається історична еволюція прав на щорічну відпустку та аналізуються різноманітні підходи. Цілі даної роботи полягають у формулюванні загальної концепції правового розуміння феномену явища щорічних відпусток ,що ґрунтуватиметься на сутнісних рисах щорічних відпусток і враховуватиме тенденції розвитку суспільних відносин у сфері праці: дотримання балансу інтересів роботодавців і працівників; розширення сфери прийняття локальних нормативних актів; диференціація прийняття локальних нормативних актів; диференціювати правове регулювання. У тому числі диференціація правового регулювання праці на підприємствах недержавної форми власності. Надання щорічної оплачуваної відпустки всім працівникам є підтвердженням їх права на відпустки, як це передбачено статтею 45 Конституції України. Строки, тривалість і порядок надання відпусток працівникам визначаються Кодексом законів про працю України та Законом України "Про відпустки". Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з різними суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, виду діяльності та галузі. На основі комплексного огляду наукової літератури, законодавчих актів та судової практики в даній роботі визначено кілька визначних тенденцій правового регулювання щорічних основних відпусток. По-перше, досліджується перехід у бік більшої гнучкості політики відпусток, включаючи впровадження моделей оплачуваної відпустки і прийняття систем накопиченої відпустки. По-друге, досліджується зростаюче визнання важливості балансу між роботою та особистим життям, як це відображено в законодавчих заходах, що передбачають обов’язкову мінімальну відпустку та сприяють альтернативній організації роботи. Крім того, у статті розглядаються нові питання, такі як перетин прав на щорічну відпустку з іншими формами відпустки, включаючи відпустку по догляду за дитиною, відпустку у зв’язку з хворобою. |
| Τύπος εγγράφου: | Other literature type |
| DOI: | 10.5281/zenodo.10993431 |
| Rights: | CC BY |
| Αριθμός Καταχώρησης: | edsair.doi...........e6d404724f221ad0bb84f3b3bac3c35d |
| Βάση Δεδομένων: | OpenAIRE |
καταχωρήστε σχόλιο πρώτοι!