| Περιγραφή: |
У статті розглянуто та проаналізовано теоретичні засади щодо поняття державної реєстрації, а також узагальнити повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації. Ґрунтовне дослідження поняття державна реєстрація необхідне для побудови повної, актуалізованої, категоріальної і понятійної основи дослідження. Обгрунтовно, що реєстрацію ототожнюють із державно-владною діяльністю щодо встановлення юридично значущих фактів. Це означає, що він (факт) визнається державою як має юридичне значення у різних видах відносин (адміністративно, земельно-, цивільно-правових); у цьому разі реєстрація є «актом компетентного державного органу, який породжує або підтверджує права та обов’язки». Автором проведено аналіз теоретичних засад щодо визначення поняття «державна реєстрація», відповідно до якого зроблено висновок про те, що серед науковців немає єдиної думки на визначення даного поняття. Зазначено, що державна реєстрація – це система правових, організаційних, процедурних заходів, що забезпечують однозначність та обґрунтованість записів про права на об’єкт нерухомості. На основі норм чинного законодавства виокремлено основні повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації. Автором звернуто увагу на те, що державна реєстрація може розглядатися одночасно як правозастосовний акт держави, спрямований на визнання та підтвердження виникнення, обмеження (обтяження), переходу або припинення прав на нерухоме майно, як відповідну діяльність установ юстиції і як правовий інститут. Державна реєстрація – це акт офіційного визнання законності відповідних дій, які здійснюються, як правило, органами юстиції. |