Academic Journal
Правові підходи до організації ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновлення
| Title: | Правові підходи до організації ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновлення |
|---|---|
| Publisher Information: | Zenodo, 2024. |
| Publication Year: | 2024 |
| Subject Terms: | спричинене воєнними діями руйнування, ліквідація наслідків, критична інфраструктура, правове регулювання, міжвідомча координація, інституційні механізми, military destruction, elimination of consequences, critical infrastructure, legal regulation, interagency coordina-tion, institutional mechanisms |
| Description: | Постановка проблеми. В умовах триваючої війни в Україні, критична інфраструктура зазнає суттєвих руйнувань, що негативно впливає на економічну, соціальну та екологічну стабільність країни. Наявність невизначеності в законодавчому регулюванні, а також відсутність чітких правових механізмів для організації ліквідації наслідків цих руйнувань створює серйозні виклики для ефективного відновлення інфраструктури. Основними проблемами такого стану є недосконалість існуючих нормативно-правових актів, що не відображають реалій сучасних загроз, а також недостатня координація між державними органами, відповідальними за забезпечення безпеки та відновлення критичної інфраструктури. Це призводить до затримок у відновлювальних процесах і підвищення ризику нових кризових ситуацій. Зважаючи на ці виклики, постає необхідність у розробці нових правових підходів, які би забезпечили системність, координацію та ефективність дій у процесі відновлення критичної інфраструктури України. Метою є вдосконалення правових підходів до організації ефективної ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури України та її відновлення, уточнення законодавчих аспектів критичної інфраструктури, підвищення координації та розподілу функцій між органами влади, оцінки інституційних механізмів. Методи. За допомогою методу аналізу для виявлення прогалин, невідповідностей та недоліків у правовому регулюванні розглянуто чинні законодавчі акти та нормативні документи щодо ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури, захисту та відновлення критичної інфраструктури; метод синтезу використано для удосконалення правових підходів у сфері ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування; метод юридичного аналізу – для виявлення та характеристики правових аспектів, пов'язаних із ліквідацією наслідків спричиненого воєнними діями руйнування. Результати. Встановлено, що для забезпечення життєздатності критично важливих об'єктів потрібен інтегрований підхід, який включає ліквідацію наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури, відновлення та захист об'єктів, забезпечуючи баланс між ліквідацією, середньостроковими відновлювальними роботами та довгостроковими стратегіями. Спричинене воєнними діями, як і звичайне, руйнування інфраструктури негативно впливає на економічну, соціальну та екологічну стабільність, що підкреслює критичну важливість правового регулювання відновлювальних процесів для забезпечення життєздатності державних інституцій. Аналіз чинного законодавства виявив відсутність чітких визначень "небезпечних наслідків" та ряд обмежень, які заважають ефективній ліквідації спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновленню. Держава повинна взяти на себе відповідальність за відновлення зруйнованих об'єктів, що є важливим для національної безпеки, і державні органи мають чітко визначені повноваження для здійснення цих заходів. Ліквідація наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури носить короткостроковий характер і орієнтована на забезпечення безпеки, в той час як відновлення є тривалою діяльністю, спрямованою на відновлення функцій інфраструктури. Органи виконавчої влади потребують вдосконалення правових норм для підвищення ефективності управління та залучення ресурсів, що відкриває можливості для нових нормативних актів, які підвищать координацію зусиль. Висновки. Комплексний підхід до зменшення наслідків спричинених воєнними діями руйнувань критично важливих об'єктів сприяє підтримці державної стабільності в умовах війни. Руйнування інфраструктури під час війни потребує особливого правового регулювання, що дозволить ефективно організовувати відновлення та забезпечити життєздатність ключових секторів. Виявлені недоліки правової бази вказують на необхідність її оновлення для відповідності сучасним викликам. Держава несе відповідальність за ліквідацію наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновлення, що забезпечує підтримку постраждалих регіонів і гарантує їхню стабільність. Ліквідація наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновлення вимагають чіткого розмежування для забезпечення послідовного управління процесами. Подальший розвиток правових підходів до відновлення включає вдосконалення координації та фінансування процесів для посилення національної безпеки та залучення міжнародної допомоги. Problem statement. Amid the ongoing war in Ukraine, critical infrastructure faces substantial destruction, which adversely affects the country’s economic, social, and environmental stability. The presence of legal uncertainties, along with the lack of clear mechanisms for organizing the remediation of these damages, creates significant challenges for the effective recovery of infrastructure. Key issues include the inadequacy of existing regulatory frameworks, which fail to address the realities of modern threats, and insufficient coordination among state bodies responsible for safeguarding and restoring critical infrastructure. This situation delays recovery efforts and raises the risk of new crises. Given these challenges, there is a pressing need to develop new legal approaches to ensure systematic, coordinated, and effective action in the process of restoring Ukraine’s critical infrastructure. The purpose is to enhance legal approaches to the organization of effective elimination of the consequences of war-related infrastructure destruction in Ukraine and its restoration, to clarify legislative aspects of critical infrastructure, to improve coordination and distribution of functions among government bodies, and to evaluate institutional mechanisms. Methods. Using the analysis method, current legislative acts and regulatory documents eliminating the consequences of war-related infrastructure destruction, as well as the protection and restoration of critical infrastructure, were reviewed to identify gaps, inconsistencies, and deficiencies in legal regulation. The synthesis method was used to improve legal approaches in the area of addressing the consequences of war-related destruction. Additionally, the legal analysis method was applied to identify and characterize the legal aspects related to the elimination of the consequences of war-related destruction. Results. It has been established that ensuring the viability of critical infrastructure requires an integrated approach, encompassing the elimination of the consequences of war-related infrastructure destruction, restoration, and protection while maintaining a balance between short-term recovery efforts, medium-term restoration work, and long-term strategies. Both wartime and ordinary infrastructure destruction negatively impact economic, social, and environmental stability, highlighting the critical importance of legal regulation in recovery processes to maintain the viability of state institutions. An analysis of existing legislation revealed the lack of clear definitions for "dangerous consequences" and some restrictions that hinder effective infrastructure recovery from war-related destruction. The state should take responsibility for restoring destroyed facilities, which is essential for national security, with clearly defined powers for state authorities to implement these measures. The elimination of the consequences of war-related infrastructure destruction is short-term and focused on ensuring safety, while restoration is a long-term effort aimed at fully restoring infrastructure functionality. Executive authorities require improvements in legal frameworks to enhance management efficiency and resource mobilization, opening opportunities for new regulations that will increase coordination efforts. Conclusions. A comprehensive approach to mitigating the impact of wartime destruction of critical infrastructure supports state stability during conflict. The destruction of infrastructure in times of war requires specific legal regulation to effectively organize recovery and ensure the viability of key sectors. Identified shortcomings in the legal framework highlight the need for updates to address modern challenges. The state is responsible for eliminating the consequences of war-related infrastructure destruction and its restoration, ensuring support for affected regions and guaranteeing their stability. The elimination of war-related infrastructure destruction and its restoration requires clear differentiation to enable consistent management of these processes. Further development of legal approaches to recovery includes improving coordination and financing mechanisms to strengthen national security and attract international assistance. |
| Document Type: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| DOI: | 10.5281/zenodo.12591873 |
| Rights: | CC BY |
| Accession Number: | edsair.doi...........0df89099a80c773a28f3c7bc4d57f4d6 |
| Database: | OpenAIRE |
| FullText | Text: Availability: 0 |
|---|---|
| Header | DbId: edsair DbLabel: OpenAIRE An: edsair.doi...........0df89099a80c773a28f3c7bc4d57f4d6 RelevancyScore: 934 AccessLevel: 3 PubType: Academic Journal PubTypeId: academicJournal PreciseRelevancyScore: 934.1923828125 |
| IllustrationInfo | |
| Items | – Name: Title Label: Title Group: Ti Data: Правові підходи до організації ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновлення – Name: Publisher Label: Publisher Information Group: PubInfo Data: Zenodo, 2024. – Name: DatePubCY Label: Publication Year Group: Date Data: 2024 – Name: Subject Label: Subject Terms Group: Su Data: <searchLink fieldCode="DE" term="%22спричинене+воєнними+діями+руйнування%22">спричинене воєнними діями руйнування</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22ліквідація+наслідків%22">ліквідація наслідків</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22критична+інфраструктура%22">критична інфраструктура</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22правове+регулювання%22">правове регулювання</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22міжвідомча+координація%22">міжвідомча координація</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22інституційні+механізми%22">інституційні механізми</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22military+destruction%22">military destruction</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22elimination+of+consequences%22">elimination of consequences</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22critical+infrastructure%22">critical infrastructure</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22legal+regulation%22">legal regulation</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22interagency+coordina-tion%22">interagency coordina-tion</searchLink><br /><searchLink fieldCode="DE" term="%22institutional+mechanisms%22">institutional mechanisms</searchLink> – Name: Abstract Label: Description Group: Ab Data: Постановка проблеми. В умовах триваючої війни в Україні, критична інфраструктура зазнає суттєвих руйнувань, що негативно впливає на економічну, соціальну та екологічну стабільність країни. Наявність невизначеності в законодавчому регулюванні, а також відсутність чітких правових механізмів для організації ліквідації наслідків цих руйнувань створює серйозні виклики для ефективного відновлення інфраструктури. Основними проблемами такого стану є недосконалість існуючих нормативно-правових актів, що не відображають реалій сучасних загроз, а також недостатня координація між державними органами, відповідальними за забезпечення безпеки та відновлення критичної інфраструктури. Це призводить до затримок у відновлювальних процесах і підвищення ризику нових кризових ситуацій. Зважаючи на ці виклики, постає необхідність у розробці нових правових підходів, які би забезпечили системність, координацію та ефективність дій у процесі відновлення критичної інфраструктури України. Метою є вдосконалення правових підходів до організації ефективної ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури України та її відновлення, уточнення законодавчих аспектів критичної інфраструктури, підвищення координації та розподілу функцій між органами влади, оцінки інституційних механізмів. Методи. За допомогою методу аналізу для виявлення прогалин, невідповідностей та недоліків у правовому регулюванні розглянуто чинні законодавчі акти та нормативні документи щодо ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури, захисту та відновлення критичної інфраструктури; метод синтезу використано для удосконалення правових підходів у сфері ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування; метод юридичного аналізу – для виявлення та характеристики правових аспектів, пов'язаних із ліквідацією наслідків спричиненого воєнними діями руйнування. Результати. Встановлено, що для забезпечення життєздатності критично важливих об'єктів потрібен інтегрований підхід, який включає ліквідацію наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури, відновлення та захист об'єктів, забезпечуючи баланс між ліквідацією, середньостроковими відновлювальними роботами та довгостроковими стратегіями. Спричинене воєнними діями, як і звичайне, руйнування інфраструктури негативно впливає на економічну, соціальну та екологічну стабільність, що підкреслює критичну важливість правового регулювання відновлювальних процесів для забезпечення життєздатності державних інституцій. Аналіз чинного законодавства виявив відсутність чітких визначень "небезпечних наслідків" та ряд обмежень, які заважають ефективній ліквідації спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновленню. Держава повинна взяти на себе відповідальність за відновлення зруйнованих об'єктів, що є важливим для національної безпеки, і державні органи мають чітко визначені повноваження для здійснення цих заходів. Ліквідація наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури носить короткостроковий характер і орієнтована на забезпечення безпеки, в той час як відновлення є тривалою діяльністю, спрямованою на відновлення функцій інфраструктури. Органи виконавчої влади потребують вдосконалення правових норм для підвищення ефективності управління та залучення ресурсів, що відкриває можливості для нових нормативних актів, які підвищать координацію зусиль. Висновки. Комплексний підхід до зменшення наслідків спричинених воєнними діями руйнувань критично важливих об'єктів сприяє підтримці державної стабільності в умовах війни. Руйнування інфраструктури під час війни потребує особливого правового регулювання, що дозволить ефективно організовувати відновлення та забезпечити життєздатність ключових секторів. Виявлені недоліки правової бази вказують на необхідність її оновлення для відповідності сучасним викликам. Держава несе відповідальність за ліквідацію наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновлення, що забезпечує підтримку постраждалих регіонів і гарантує їхню стабільність. Ліквідація наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновлення вимагають чіткого розмежування для забезпечення послідовного управління процесами. Подальший розвиток правових підходів до відновлення включає вдосконалення координації та фінансування процесів для посилення національної безпеки та залучення міжнародної допомоги. Problem statement. Amid the ongoing war in Ukraine, critical infrastructure faces substantial destruction, which adversely affects the country’s economic, social, and environmental stability. The presence of legal uncertainties, along with the lack of clear mechanisms for organizing the remediation of these damages, creates significant challenges for the effective recovery of infrastructure. Key issues include the inadequacy of existing regulatory frameworks, which fail to address the realities of modern threats, and insufficient coordination among state bodies responsible for safeguarding and restoring critical infrastructure. This situation delays recovery efforts and raises the risk of new crises. Given these challenges, there is a pressing need to develop new legal approaches to ensure systematic, coordinated, and effective action in the process of restoring Ukraine’s critical infrastructure. The purpose is to enhance legal approaches to the organization of effective elimination of the consequences of war-related infrastructure destruction in Ukraine and its restoration, to clarify legislative aspects of critical infrastructure, to improve coordination and distribution of functions among government bodies, and to evaluate institutional mechanisms. Methods. Using the analysis method, current legislative acts and regulatory documents eliminating the consequences of war-related infrastructure destruction, as well as the protection and restoration of critical infrastructure, were reviewed to identify gaps, inconsistencies, and deficiencies in legal regulation. The synthesis method was used to improve legal approaches in the area of addressing the consequences of war-related destruction. Additionally, the legal analysis method was applied to identify and characterize the legal aspects related to the elimination of the consequences of war-related destruction. Results. It has been established that ensuring the viability of critical infrastructure requires an integrated approach, encompassing the elimination of the consequences of war-related infrastructure destruction, restoration, and protection while maintaining a balance between short-term recovery efforts, medium-term restoration work, and long-term strategies. Both wartime and ordinary infrastructure destruction negatively impact economic, social, and environmental stability, highlighting the critical importance of legal regulation in recovery processes to maintain the viability of state institutions. An analysis of existing legislation revealed the lack of clear definitions for "dangerous consequences" and some restrictions that hinder effective infrastructure recovery from war-related destruction. The state should take responsibility for restoring destroyed facilities, which is essential for national security, with clearly defined powers for state authorities to implement these measures. The elimination of the consequences of war-related infrastructure destruction is short-term and focused on ensuring safety, while restoration is a long-term effort aimed at fully restoring infrastructure functionality. Executive authorities require improvements in legal frameworks to enhance management efficiency and resource mobilization, opening opportunities for new regulations that will increase coordination efforts. Conclusions. A comprehensive approach to mitigating the impact of wartime destruction of critical infrastructure supports state stability during conflict. The destruction of infrastructure in times of war requires specific legal regulation to effectively organize recovery and ensure the viability of key sectors. Identified shortcomings in the legal framework highlight the need for updates to address modern challenges. The state is responsible for eliminating the consequences of war-related infrastructure destruction and its restoration, ensuring support for affected regions and guaranteeing their stability. The elimination of war-related infrastructure destruction and its restoration requires clear differentiation to enable consistent management of these processes. Further development of legal approaches to recovery includes improving coordination and financing mechanisms to strengthen national security and attract international assistance. – Name: TypeDocument Label: Document Type Group: TypDoc Data: Article – Name: Language Label: Language Group: Lang Data: Ukrainian – Name: DOI Label: DOI Group: ID Data: 10.5281/zenodo.12591873 – Name: Copyright Label: Rights Group: Cpyrght Data: CC BY – Name: AN Label: Accession Number Group: ID Data: edsair.doi...........0df89099a80c773a28f3c7bc4d57f4d6 |
| PLink | https://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&site=eds-live&db=edsair&AN=edsair.doi...........0df89099a80c773a28f3c7bc4d57f4d6 |
| RecordInfo | BibRecord: BibEntity: Identifiers: – Type: doi Value: 10.5281/zenodo.12591873 Languages: – Text: Ukrainian Subjects: – SubjectFull: спричинене воєнними діями руйнування Type: general – SubjectFull: ліквідація наслідків Type: general – SubjectFull: критична інфраструктура Type: general – SubjectFull: правове регулювання Type: general – SubjectFull: міжвідомча координація Type: general – SubjectFull: інституційні механізми Type: general – SubjectFull: military destruction Type: general – SubjectFull: elimination of consequences Type: general – SubjectFull: critical infrastructure Type: general – SubjectFull: legal regulation Type: general – SubjectFull: interagency coordina-tion Type: general – SubjectFull: institutional mechanisms Type: general Titles: – TitleFull: Правові підходи до організації ліквідації наслідків спричиненого воєнними діями руйнування інфраструктури та її відновлення Type: main BibRelationships: IsPartOfRelationships: – BibEntity: Dates: – D: 30 M: 09 Type: published Y: 2024 Identifiers: – Type: issn-locals Value: edsair |
| ResultId | 1 |